Один із найвідоміших екстрасенсів Тернопільщини уперше відверто розповів про свої екстрасенсорні здібності

Один із найвідоміших екстрасенсів нашого краю Роман Шептицький уперше відверто розповів про свої екстрасенсорні здібності, непрості відносини зі священиками, несправедливість на телевізійному проекті «Битва екстрасенсів» та чому людям варто надавати перевагу світлим силам, а не темним, пише газета “Номер один”.

«Мені прогнозували велике майбутнє психоаналітика»

– Коли і як Ви усвідомили, що володієте надзвичайними здібностями?

– Надзвичайними здібностями володію з дитинства. Знаєте, що є таке поняття, як аутизм. Колись таких діагнозів не ставили… У дитинстві я був дуже специфічним, практично нікуди не ходив. Для мене все нове було чимось чужим. Комфорт відчував лише вдома, у моєму мікросередовищі.

Реально у дитинстві я бачив мертвих, наче живих, як правило, це були родичі. Потім були такі моменти, що на рівні реальності бачив ангелів і демонів. Мої батьки до цього лояльно ставилися і ніхто не думав, що я якийсь психічно не нормальний. Однак коли я пішов до школи, яка ставить акцент на науку, а не на розвиток екстрасенсорних здібностей, то до 6-7 класу більшість моїх видінь іншого світу закрилися. Вони до мене повернулися і почали розвиватися, вже коли я придбав книжку із Таро. У школі дівчатам ворожив, але це було більше як забавка, хоча прогнози були чіткі, вони справджувались, і я розумів, що щось у цьому є.

Потім від того намагався втекти. А далі був університет, у якійсь компанії проговорився, що таке незвичне вмію і знаю. І знову почалися ворожіння, прогнози тощо. Кажуть, як не втікай від чогось, але воно в результаті все одно тебе наздоганяє. От вже під час навчання в університеті почалася, можна так сказати, моя серйозна практика. Але я вчився на філології, а не на магії, відповідно були такі моменти, що мене багато людей уникали, боялися. Для мене це не було дивно, навіть якоюсь мірою подобалося. Коли закінчив вуз, то зрозумів, що такі здібності треба якось розвивати. Тому пішов учитися на психологію. Мені подобалось, я бачив, що це вдається, і всі мої викладачі прогнозували мені велике майбутнє психоаналітика. Я два роки пропрацював у медичному викладачем іноземних мов і в якийсь момент зрозумів, що перспективи в цьому немає, звільнився і почав займатись психологією. Зрештою вкотре за короткий проміжок часу усвідомив, що є щось більше, чого психологія не осягає. З тих пір почалося більше використання моїх екстрасенсорних здібностей. З 2013-го року практикую як екстрасенс. Я себе так і позиціоную, не боюся і не втікаю від цього.

«До мене прийшли «хлопці» і сказали: прийми нашу сторону»

– Звідкіля, на Ваш погляд, узявся цей дар – це Божий дар чи цим речам можна навчитися?

– Цього неможливо навчитися. Сила і дар у мене вроджені. Звичайно, ми всі є створіннями Божими і початковий дар дається від Вищих сил, від Бога. Але тут є своя специфіка. Коли ти підходиш до певної точки, то маєш зробити вибір, за кого ти – добрих чи поганих.

У мене частково дар був успадкований: бабця по маминій лінії займалася ворожінням на картах і робили це дуже потужно. Вона мене з дитинства всього цього вчила. Її уроки досі пам’ятаю, причому вона нікого не хотіла вчити, тільки мене. Мені це було цікаво і я зрозумів, що мене тягне до містики.

Будучи у восьмому класі, я почав у це вникати. Коли однолітки грали у футбол, я читав книги про магію. А вже коли навчався в університеті, настав ключовий момент. До мене на астральному рівні (уві сні) прийшли «хлопці» із того, темного світу, і сказали: прийми нашу сторону і в тебе буде все добре. Перший раз я, звичайно, відмовився. Другий раз вони сказали: «Прийми нашу силу, бо якщо ти не будеш її мати, то із твоїми рідними та близькими може статися щось погане і ти не зможеш їх захистити». Вони показали мені образи того, що може бути, і я в результаті сказав «Добре!» Тоді мені дали яблуко. Я пам’ятаю ці відчуття, як його кусаю і починаю відчувати приплив сил. У той момент прокинувся і зрозумів, що посвячений, тільки не зовсім туди. Тим не менше, навіть маючи силу від них, намагався використовувати її на добро. Але зі мною відбувалися дуже цікаві речі. Якщо мені хтось не подобався чи робив мені щось зле, то варто було подумати про нього недобре і ці люди потрапляли чи то в серйозні аварії, чи в лікарню тощо. Я розумів, звідки ноги ростуть, мені від цього не було добре, тому вчився контролювати свої емоції, бо як такого вчителя у мене ніколи не було.

Все, що я вмію і знаю, мені просто відкривається. Я розумів, від якої сторони йду, тим не менше, намагався використовувати свої здібності на добро. 2012 рік став ключовим у моєму житті, тоді відбулася моя так звана трансформація, коли темні сили почали мені активно показувати: або я працюю так, як мав би працювати за їх законами, або зі мною буде щось погане. В один літній день у спеку мені було дуже погано. Я лежав на ліжку, обкладався холодною водою, затерпали руки й ноги. Розумів, що реально помираю. Викликати «швидку» змісту не було, адже знав, що я не по їхньому профілю. Почав молитися. В одну мить згасло світло, хоча працювали телевізор, вентилятор. На якомусь усвідомленні попросив у Вищих світлих сил: я готовий прийняти вашу силу і дар, виконувати свою місію від світла, боротися зі всією цією мерзотою і прийняти все, що мені приготовлено, за те, щоби мене повернули назад. І тут відчуваю, наче мене з тіла витягують і повертають назад. Це був просто ковток життя! З’явилося світло, за п’ять хвилин мене перестало повністю все боліти, я встав і пішов. З того моменту став на сторону світла і жорстко товчу темні сили. Кожна моя паралельна реальність – це боротьба з нечистими. Майже кожен мій сон – це війна!

«З позиції церкви те, що я роблю, – великий гріх»

– Кажуть, що душа людини після смерті потрапляє у рай або пекло…

– Мої провідники водили мене у різні світи, показували усяке. У прямому розумінні раю і пекла не існує. Існують різні рівні астралу – нижчі, вищі, потойбічні. Є демони різної сили: енергетичні «лярви» – легкі паразити, є демони вищого рівня, які можуть проникати у людину і керувати її свідомістю. Є також ангели, архангели – це військо світла. Зараз за кожну душу йде активна боротьба.

А недавно я бачив сон, у якому було сказано: на землі є сім мільярдів людей, у найближчий рік-два п’ять із них мають померти, залишиться 2 мільярди. І сказали мені: готуйся, бо роботи в тебе стане більше. Люди будуть помирати не від війни чи якихось катаклізмів, це будуть нові модифіковані хвороби і природні стихії. Іде природня тотальна чистка. І дійсно, я зрозумів, що світ змінюється ще більше, й останнім часом багато до мене приходять із запитами, пов’язаними з реальними смертями молодих людей, дітей…

Я розумію, що відбувається: ідуть нові космічні енергії, під впливом яких ми починаємо змінюватись. Тобто в нас вигоряє негатив і ми переходимо на інший рівень енергетичного існування. Більшість із нас знаходяться на четвертому рівні, а мають перейти на п’ятий. Хто має в собі багато внутрішнього негативу на рівні енергетичному, той під впливом цих енергій просто згоряє, вмирає, якщо не може цього перейти. Від 2012 року почалася епоха Водолія – це епоха духовного росту й розвитку, і всі ми будемо через це переходити. Люди, які мають перейти далі, будуть це відчувати, бо ці зміни проходять на клітинному рівні. Тобто наші гени, наші клітини повністю змінюють енергетичну структуру, стають більш досконалими. Ті, хто знаходиться усередині проміжку, будуть просто випробовуватись Вищими силами. Хто пройде випробовування – іде далі, хто не пройшов, автоматично буде помирати. І це буде масово. Може, це дуже страшно звучить, але духовна чистка завжди потребує жертв і змін. У плані масштабу Всесвіту немає такого поняття, як добре і погане, є баланс між темним і світлим, між добром і злом. І для того, щоб у Всесвіті підтримувався баланс, треба щоби на Землі сталося те чи інше дійство, і  воно таки станеться і ніхто від того не втече, кожен буде учасником цих подій.

– Ви говорите, що раю і пекла немає. Але ж більшість із нас ходять до церкви і священство каже нам робити певні речі, бо в іншому разі людина потрапить до пекла…

– З моєї позиції істинних священиків є дуже мало. Це ті духівники, які живуть словом Божим, проповідують його правильно та живуть за цими принципами, але їх небагато. Для решти слово Боже – це чисто бізнес, на якому заробляють гроші. Насправді багато з того, що написано в Біблії, перекручено так, як це вигідно їм, а не так, як воно є по суті. Проти церкви, як самого місця сили, не маю нічого проти, навпаки – я відвідую храм, коли відчуваю, що хочу помолитися, поставити свічку. І людям це пропоную. Я працюю з молитвами, відправляю людей у церкву. Колись рекомендував іти навіть до певних священиків, але коли зрозумів, що вони зіпсувалися, тепер цього не роблю, просто відправляю людей молитися, розповідаю, як це робити правильно. Священики говорять такими категоріями, які найбільш зрозумілі для людей. Тобто найпростіше сказати, що є щось таке класне – це рай, і є дуже погане –  це пекло. Але люди, як правило, хочуть почути щось добре, і суть повчання зводиться до простої істини: робіть добро і буде вам рай. Але багато хто і цього не чує та не виконує, на жаль.

– Неодноразово доводилося чути, як церковники речі, якими Ви займаєтесь, називають гріховними…

– З позиції церкви те, що я роблю, – дуже великий гріх. Але в тій же Біблії написано, що будуть народжуватись люди, які матимуть дар від світла і допомагатимуть іншим людям. Чому цього не трактують? А тому що їм це не вигідно. Хіба вони скажуть іти до екстрасенсів? Звичайно, що ні. Вони кажуть: не можна ходити, бо це все гріх. У моєму розумінні гріх – це коли ми робимо шкоду, зло. Я ж намагаюся людині максимально допомогти, порадити, підказати тощо. Де ж тут гріх, у чому він проявляється? У тому, що людина, яка приходить до мене і хоче покінчити життя самогубством, а після йде і хоче жити? Багато у моїй роботі є часто не так екстрасенсорного, як психологічного. Деколи людину переключиш з мінуса на плюс і вона вже хоче жити, дивиться на своє життя позитивніше, а для мене це велике щастя і добра справа.

«Душа, яка повертається на землю, кожного разу бере собі нову роль»

 – Як Ви бачите потойбічне життя і звідки про нього знаєте?

– Мені його показували мої провідники – ангели. Ми живемо не одне втілення, ми кожного разу приходимо на землю і маємо багато перевтілень, тобто реінкарнацій. Я в це вірю і більшість зі своїх втілень пам’ятаю, не досконало, звичайно, але знаю напевно, ким я був і де це приблизно відбувалося. Душа, яка повертається на землю, кожного разу бере собі нову роль, новий статус, різні тіла: один раз жіноче тіло, інший – чоловіче. Таким чином набувається досвід.

Перш ніж прийти на землю, ми складаємо собі план – від народження до смерті. Він може мати певні відхилення, але є основні лінії сценарію. Це означає, що якщо людина має створити сім’ю, то вона її все одно створить, щоб там не було, яка б не була ситуація. І навпаки. Так само стосується будь-якої сфери: якщо людина має бути бідною, то щоб вона не робила в даному втіленні, все ж ніколи не буде багатою. Якщо ж людина має бути заможною, її життя буде так покроково будуватися, що в результаті вона матиме матеріальні блага. І кожного разу душа, змінюючи такий сценарій, набуває собі вищий рівень внутрішнього розвитку. Відповідно після смерті, коли душа потрапляє у світ потойбічний, або як його називають загробний, вона аналізує все своє життя, яке пройшла, від початку до завершення. Є певні кармічні завдання, якщо людина не виконала їх у попередньому втіленні, вони переносяться на наступні. Але в наступному вони вже набагато складніші, ніж були у попередньому житті.

Якщо, наприклад, душа досягла вищого рівня розвитку, тут є різні варіанти: вона може повернутися назад на землю, але вже в якості наставника для інших (просвітителі, пророки, месії тощо). Знову ж таки душа може стати ангелом або захисником для свого роду там, де вона була останній раз. Якщо ж душа досягла свого максимального рівня розвитку, це означає, що вона єднається з вищим розумом – Богом. Тобто це чисте променисте світло, неосяжна енергія, в якій душа розчиняється, і це є вища міра благодаті.

– Чи є таке поняття, як максимальна кількість повернень душі на Землю?

– Це залежить індивідуально від кожного. Якщо брати конкретно мене, то пам’ятаю, що більшість моїх втілень були пов’язані з магією. В свій час було таке покликання. Навіть у цьому втіленні травами, щоправда, я ще не займаюся (хіба під час ритуалів), але часто готую їсти, хоча мене ніхто цьому ніколи не вчив, а виходять не страви, а шедеври. Я сам дивуюся, звідки приходять ідеї. Також колись при дворах були заклинателі стихій. Так, я можу керувати погодою, хоча ніколи цим не зловживаю. На даний час проживаю в сільській місцевості, різні бувають моменти, наприклад буря, яку треба відвести. Якщо чорна хмара йде за 2 км, то з нею уже треба працювати, бо якщо вона над тобою, то змісту в цьому вже немає. Хоча зменшити її силу можна, але це вже будуть набагато більші енергетичні затрати. Ще в одному втіленні я займався чорною магією, нехорошими речами. Тому, напевно, у теперішній період в мене свого роду реабілітація. А ще в одному втіленні, як мені було показано, я займав високу посаду, не меншу графської. Пам’ятаю чітко свій трон, перстень який у мене був на руці… До речі, я  його шукаю досі і рано чи пізно таки знайду.

– Ви не боїтеся своїх умінь, які в один момент можуть піти на негатив?

– Спокуса є завжди! У кожного з нас є дві сторони. Я жива людина, у мене також є негативні емоції, але їх можу контролювати. І в цьому мені допомагає те, що я закінчив не один курс із психології. Свій негатив регенерую, викидаю на щось інше. Наприклад, можу піти на природу, зайнятися медитацією, релаксацією, послухати якусь музику, подивитися хороший фільм, відвідати місце сили. Тобто у мене працює переключення. Або ж можу намалювати чи написати на аркуші паперу щось негативне і потім його спалити. Загалом у мене негативних емоцій дуже мало, бо коли я багато працюю з людьми, у мене настільки велика самовіддача, що просто не залишається часу на погані емоції. Є моменти, коли можу дуже розізлитися, але потім прошу допомоги у своїх провідників зі всім цим справитися.

Я знаю, що є закон вищої справедливості, і що в будь-якої людини, яка має дар, є таке поняття, як індекс покарання. Це такий відьомський кодекс, який означає: якщо людина має дар образити, знаю я це чи не знаю, хочу я цього чи не хочу, той, хто зробив мені зле – буде покараний. Я зараз негативу свідомо не посилаю нікому, вважаю, що є вищі сили, які повинні в цьому розібратися. Знаю, що винний буде покараний, а невинний – винагороджений, і мені цього достатньо. За таким принципом живу і мені з ним комфортно.

«Я – екстрасенс, психолог, таролог, ізотерик»

– З якими проблемами здебільшого приходять до Вас люди?

– Простіше, напевно, буде сказати, з якими проблемами тільки не приходили до мене. Якщо узагальнити, то є проблеми глибоко особисті – люди приходять із депресіями, страхами, переживаннями, емоціями, з чим не можуть розібратися. Зараз такий час, що багато людей виїздять за кордон і цікавляться, що їх там чекає, як їм там буде. Багато людей не можуть знайти свого щастя в особистому житті через різні причини – родова карма, пороби, а деколи людина просто неправильно ставить собі мету і тому не може знайти другу половинку, бо неправильно бачить критерії підбору. Так само часто звертаються з робочими питаннями, бо в наш час люди переживають – хто має роботу, то боїться втратити, хто шукає перемін, той просить допомогти. При цьому приходять до мене різні люди, в різних статусах, доводиться працювати навіть із ще ненародженими дітьми. А найстаршому моєму клієнту було 85 років. Старші люди приходять, як правило, з питаннями про сім’ю, дітей. А молодь – з проблемами любовними, питають, як заробити гроші, де себе реалізувати.

Також багато питань у моїх клієнтів стосуються здоров’я. Цим людям я одразу кажу: я не цілитель, не лікар, і якщо бачу явні проблеми на рівні тіла, одразу наполегливо рекомендую не зволікати і звертатися до кваліфікованих лікарів. Хоча як мене тільки не називають – і цілитель, і знахар, і шаман, і екстрасенс, і ясновидець, і провидець…

– А хто Ви більше – психолог, екстрасенс чи таролог?

– Я дуже довго над цим думав. У певний час ці думки сформувалися в одну просту лінію. По-перше, я себе позиціоную як екстрасенс. Може, хтось скаже, що це все дуже грубо звучить, однак у перекладі з англійської «екстрасенс» – це людина з надчуттями. Тобто це означає, що я можу щось більше відчувати, щось більше бачити, ніж інші люди. З іншого боку, я позиціоную себе як таролог, тому що карти Таро – це один із ключових моїх інструментів, через які я отримую інформацію, це ключ, яким правильно «відчиняю і зачиняю двері». Я використовую багато різновидів карт, у мене є близько 50 колод, деякі з них ще навіть не використовував.

Також позиціоную себе і як психолог. Я багато цьому ремеслу вчився, і воно мені дуже допомагає у роботі. А ще я ізотерик, тобто людина, яка розуміється в ізотеричних знаннях з астрології, хіромантії, магії і потойбічного життя. Також проводжу певні ритуали і роблю це по-своєму, специфічно. Коли нарешті зроблю собі візитку, то там так і напишу: екстрасенс, психолог, таролог, ізотерик.

– Як усе відбувається у Вас на прийомі – на рівні розмов чи одразу ворожите на картах?

– Перед тим, як домовляюся про зустріч, про людину не збираю жодної інформації, мені це не потрібно. Чим менше знаю, тим краще для мене і я можу чіткіше щось сказати. Я почув про проблему – і все! Робота з людиною починається з того, що я на кілька секунд прошу потримати робочу колоду карт, щоб вона, як кажуть у народі, трішки зарядилася. Коли до мене на прийом приходить людина, питаючи про своїх близьких, то вона обов’язково має мати їхню фотографію. Далі роблю загальний розклад, який стосується кожної сфери – здоров’я, особисте життя, робота, майбутнє. А згодом починаю «копати» глибше і тоді ми доходимо до сутності самої проблеми. Опісля переходжу до рекомендацій. Якщо зі свого боку я можу чимось допомогти, то проводжу певні чистки, ритуали, пишу спеціальні схеми – меркаби. Це енергетична структура людини у зменшеному варіанті. На початку ця схема нічого собою не являє, вона порожня. Далі я її заповнюю спеціальними знаками та символами, частково це є рунічні символи, частково це символи, які пов’язані з енохіанською магією, або мовою ангелів. Коли розумію, на що мені треба кодувати, я це записую в схему, тобто проводжу перекодування енергокоду людини. Якщо людині хтось щось поробив, ця схема стягує на себе негатив, її людина носить певну кількість часу, а потім вона знищується (спалюється). Цим самим ставиться дзеркальний захист, і якщо на людину йдуть наступні атаки, я їй кажу читати молитви, і ці атаки людину не зачіпатимуть.

Таке кодування можна проводити на різні запити людини і наскільки це мені дозволено, бо є речі, в які не маю права втручатися. Наприклад, я не можу змінити того, що людина має померти у певний час, а таке доводиться констатувати дуже часто. І тоді відверто кажу, що вже нічого не можна зробити. Причому мої прогнози були настільки точні, що інколи самому ставало моторошно.

Я також працюю дистанційно у режимі онлайн із клієнтами як по всій Україні, так і за кордоном. Звичайно, стовідсоткового результату не гарантую, але в багатьох випадках сказані мною слова справджуються.

– Зважаючи на надчуття, чи не пробували Вас використати працівники правоохоронних органів, які зайшли в тупик, розслідуючи той чи інший злочин?

– Чесно, у мене така нагода була, але я відмовився. Мій дар не для того, щоб комусь прислуговувати, я покликаний для інших цілей. Хоча якби стався якийсь надзвичайний випадок і був запит допомогти його розслідувати, то все, що в моїх силах, я зроблю. До мене ж більше приходять люди з запитаннями, на які не можуть відповісти правоохоронні органи. Це стосується вбивств людей і їх зникнень, крадіжок тощо.

– Кажуть, що Вам навіть свого часу снилася Ванга?

– Так, було таке двічі. При першій зустрічі вона мені сказала, що я обраний. Це було за доволі цікавих обставин. Ми наче йдемо по підвісному мосту, в якому немає початку й кінця. І тут стається перестрілка стрілами. В один момент вона мене відштовхує, приймаючи стрілу на себе, і каже, що я призначений для більш важливої мети. А ще одного разу вона мені сказала, щоб я не брав участі в «Битві екстрасенсів» (коли я власне мав намір туди піти і спробувати свої сили серед собі подібних), бо це мені без потреби і толку для мене в цьому немає. Я, звичайно, їй не повірив і пішов на це телевізійне шоу…

«На «Битві екстрасенсів» справедливості немає»

– Розкажіть про свою участь у “Битві екстрасенсів”. Ви єдиний на Тернопільщині, хто брав участь у кількох сезонах цього проекту…

– У мене була настирлива ідея випробувати себе у «Битві екстрасенсів», спробувати свої можливості, познайомитися з такими людьми, як я. Подав заявку на 13-ий сезон у режимі онлайн, але зі мною тоді ніхто не зв’язався. На 14-ий сезон я вже був мудрішим і зателефонував до організаторів. Вони відповіли позитивно, запросивши на перший передкастинговий відбір.

Мені не сподобалось, як я пройшов перше завдання. Я не те що переживав, просто на мене дивилися не як на екстрасенса, а як на особу, яка буде гарною чи ні на телеекрані, принаймні я так це відчув. Кинув це все і поїхав додому, вважаючи, що мої провідники дали мені дар не для того, щоб я був вуличним фокусником. Але через два тижні до мене телефонують і кажуть, що можна приїжджати на… ширму. Це так званий перший телевізійний кастинг, на який було відібрано до 100 осіб. Напевне, це був ключовий момент, коли я перестав боятися називати себе екстрасенсом. Якщо мене побачить вся Україна, то чого вже боятися?

За ширмою тоді сидів чоловік на електричному стільці, і кожен з учасників мав написати відповідь, що він бачить. Я написав, що за ширмою знаходиться чоловік, також присутня жінка, чоловікові загрожує смерть або якась небезпека. Так, я не побачив, що це була людина на електричному стільці, хоча мені постійно випадала одна і та ж карта – «вежа Таро», котра тлумачиться як «небесний вогонь». Я сподівався, що на 60 відсотків відповів правильно і пройду до наступного етапу, адже довелось спілкуватися з іншими учасники відбору, які запропонували зовсім неймовірні варіанти. Але коли організатори оголосили людей, які проходять у наступний етап проекту, мене серед їх числа не опинилося. Найбільше вразило те, що серед числа учасників, які пройшли далі, були і ті, які писали просто нісенітниці. Я був тоді дуже розчарований, знав, що там справедливості немає, але щоб настільки!

Однак час усе згладив і я таки подав заявку на 15-ий сезон «Битви екстрасенсів». Вирішив ще раз себе спробувати. Одразу напросився на ширму. Тоді в мене кілька разів брали коментарі, мене показали на великому екрані, хоча знову ж таки до наступного етапу не потрапив. Цього разу не переживав, адже в мене була інша мета – просто знову хотів пірнути в ту атмосферу. В день зйомок у голові промайнуло: що я тут роблю? Адже справжні екстрасенси так не працюють. Я зрозумів, що це не моє, і більше на проект заявок не подавав. Я хочу бути на телебаченні, де дійсно акцент буде зроблено на справжній роботі екстрасенсів, а не просто на крутому шоу. Дасть Бог, то ще й створю свою певну екстрасенсорну спільноту чи школу в недалекому майбутньому.

– Як Ви вважаєте, чому в сучасному житті люди все частіше звертаються до темних сил?

– Темні сили дають дуже швидке вирішення проблеми, з якими люди до них звертаються. До прикладу, хочеш любові – на тобі любов, штучну, звичайно, але одразу. Темна сторона дає людям миттєвий результат, але за це потребує великого відкупу. Люди, які займаються чорною магією, ніколи не розповідають про такі «побічні ефекти». Світла же сторона працює за іншим принципом: ми тобі даємо можливість очиститись і тільки тоді отримаєш щось взамін. І при цьому за це не потрібно щось платити і нічого приносити в жертву.

– Користуючись нагодою, хотілось би дізнатися, чого очікувати нашим читачам і газеті «Номер один» у майбутньому?

– Вашу газету чекає значний успіх, правда, це може статися не завтра чи післязавтра, але вже у недалекому майбутньому. Тираж видання збільшиться, як мінімум, удвічі. Успіх залежить від переформатування, яке зараз газета проходить.

Щодо читачів, то хотів би побажати їм у важкі хвилини звертатися до молитви, розуміти, що немає нічого неможливого, а на неможливе треба трішки більше часу, завжди налаштовувати себе на позитив і пам’ятати: після найтемнішої ночі настане ранок, а за ним буде день. І завжди розуміти, що над нами є вищі сили, і як тільки ми до них звернемося, вони нас почують і нам допоможуть.

Бажаю читачам «Номер один», щоби цей тернистий шлях був якомога коротшим, а успіхів було якомога більше. Щоби вищі сили чули всіх і одразу по максимуму відповідали на ті запити, які люди до них ставлять, і давали те, що в них просять.

Настав час великого переходу на інший рівень, скоро на Землі стане набагато краще. Я це знаю. А коли буде добре нам усім – і в цьому світі стане тепліше і буде більше гармонії!

Джерело: Тижневик “Номер один”