На Тернопільщині живуть одні з найрозумніших дітей

Цього року зовнішнє незалежне оцінювання найкраще склали випускники шкіл з Києва та з Львівської області. Такі результати оприлюднив директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій. При цьому тести з української мови, які були обов’язкові для усіх випускників, на 160–200 балів склали 44% випускників Львівщини та 43% випускників Києва. Львівщина також лідирує за найкращими результатами тестування з історії, а Київ – із математики й англійської мови. Найнижчі результати з української мови отримали випускники Чернівецької, Закарпатської, Херсонської та Рівненської областей.

До п’ятірки найкращих регіонів також увійшли Тернопільська та Івано-Франківська області. У ЗНО з української мови Тернопільська область посіла четверте місце за кількістю випускників, які показали достатній та високий рівень знань, а з історії – третє (після Києва та Львівської області). Водночас Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області увійшли до п’ятірки найкращих з математики.

 

 

Цьогорічні результати не є несподіванкою. За останні роки радше можна говорити про тенденцію – випускники одних регіонів щороку показують кращі результати, аніж випускники інших. Серед лідерів традиційно Київ та Львівська область. Така ж ситуація була і торік.

Регіональна диспропорція між показниками ЗНО випускників вже спричинила низку дискусій і головне – пошук причин. Зокрема, у себе на сторінці у ФБ ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко наголошує на разючій різниці між західними та південними областями країни. За його словами, рада ректорів ВНЗ Одеської області провела аналіз результатів ЗНО – і вони свідчать «про вражаючий дисбаланс цих результатів у 4-х південних (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька) та 4-х західних (Львівська, Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська) областях України за всіма предметами».

Озвучені середні результати по регіонах також підтверджуються кількістю учнів, які набрали на ЗНО максимально можливі 200 балів. За даними УЦОЯО, 285 абітурієнтів отримали 200 з одного предмету, а дев’ятеро – одразу з двох. До дев’ятки найуспішніших учнів цьогоріч увійшли 4 абітурієнтів зі Львова та один – зі Львівської області. Загалом на 200 балів незалежне оцінювання склали 82 учні у Києві, 49 – у Львівській області.

 

«При загальній приблизній рівності кількості абітурієнтів, що брали участь в ЗНО, відсоток та кількість найбільш конкурентоздатних абітурієнтів (тих, хто має 180-200 балів ) за регіонами відрізняється у рази (не на відсотки, а у рази!)», – пише Сергій Степаненко.

Серед причин ректор називає недостатнє фінансування освіти, а також соціально-економічні показники регіонів.

«По-перше, різний рівень фінансування середньої школи в областях (за даними CEDOS у 2014 році рівень фінансування на 1 учня в Одеській області був на передостанньому місці серед всіх областей України). По-друге, це завдання для всієї Академії педнаук. А по-третє, наведу без коментарів думку Вадима Карандія (директора УЦОЯО) з його інтерв’ю від 11.08.2017 р.: “Думаю, дуже багато речей з результатами буде пов’язано в тому числі з показниками соціально-економічного розвитку відповідних регіонів, середньою заробітною платою, рівнем безробіття та подібними речами», – написав Сергій Степаненко.

За інформацією Аналітичного центру CEDOS, з року в рік низькі результати на ЗНО також показують Чернівецька або Закарпатська області. Основну причину вбачають у тому, що це здебільшого гірські місцевості, де є маленькі школи, які досить часто ізольовані. Крім того, у цих регіонах багато представників національних меншин, які не завжди добре володіють українською.

 

 

Експерти у сфері освіти стверджують, різниця між регіонами справді є. Щоправда, наполягає, у більшості випадків, не у регіональному розподілі. Набагато більше значення має поділ місто-село.

«Глобального дослідження, яке би назвало достеменно фактори, що впливають на результати ЗНО тих чи інших випускників, в Україні ще не проводили. Тому наразі ми говоримо лише про фактори, які можуть впливати на результат, – розповідає у коментарі «Z» аналітикиня Аналітичного центру CEDOS Ірина Когут. – Передусім це урбанізованість регіону. З року у рік дані показують, що в Україні є дуже серйозний розрив у результатах випускників міст та сіл. Відповідно, що більш урбанізована область, то вищий буде там середній бал. Тому порівнювати Київ та області взагалі некоректно, адже у Києві тільки міське населення. Загалом мегаполіси мають співмірні з Києвом результати – дещо нижчі, але не особливо».

Такі висновки експертів корелюються і з цьогорічними офіційними цифрами Українського центру оцінювання якості освіти. До прикладу, згідно з ними, частка випускників міських шкіл, які проходили ДПА з української мови та отримали оцінки достатнього і високого рівнів, становить 70,6%, мешканців селищ міського типу – 55%, випускників навчальних закладів, які розташовані в селах, – 36,2%.

 

Експерти кажуть, поділ випускників місто-село простежується дуже чітко і вже багато років. Але разом з тим, аби побачити загальну картину, треба враховувати низку інших факторів. Минулого року ​Інститут освітньої аналітики провів дослідження ​впливу соціально-економічних чинників на якість освіти випускника.​ В анкетуванні взяли участь 50 919 випускників. Анкету було розміщено на персональних сторінках учасників ЗНО-2016. Окрім вище згаданої різниці, експерти також простежили відмінності у результатах між випускниками з різних родин.

«Опитування підтвердило давно відомий у соціології та економіці факт зв’язку рівня освіти батьків з рівнем навчальних результатів дитини. Середній бал ЗНО з усіх предметів, які складали респонденти, у дітей, чиї батьки мають вищу освіту або науковий ступінь, на 22,6 балів вищий, ніж у тих, чиї батьки мають середню освіту. З української мови цей розрив навіть більший – 23,6 бала. Окрім цього, респонденти з сімей із середнім і вище середнього статками показали вищий рівень знань, ніж найзаможніші або найменш заможні», – стверджують результати опитування.

За словами Ірини Когут, до факторів, які впливають на успішність дитини, належить також трудова міграція батьків. Зокрема, діти, у яких мами працюють за кордоном, мають нижчі бали. Відповідно, у регіонах, де є більша трудова міграція, можна очікувати в середньому дещо нижчий бал ЗНО. У цих регіонах діти також часто менше готуються до ЗНО, адже одразу налаштовані на роботу за кордоном, а не на здобуття освіти в Україні.

«Очевидно, певний вплив на результати випускників має система професійного розвитку вчителів, яка у кожній області своя. Але наразі це гіпотези, які ми не маємо чим підтвердити. У 2018 році і далі буде хвиля досліджень МОН та спеціалізованих центрів, які мають дати певні відповіді», – розповіла Ірина Когут.

Аби якось згладити проблему різниці якості освіти між міськими та сільськими школами, вже цього року Міністерство освіти України ввело спеціальний коефіцієнт для випускників сільської місцевості: їхні бали ЗНО при подачі документів до вишів множили на 1,02, що мало допомогти конкурувати з міськими випускниками. Однак, за словами Ірини Когут, це боротьба з наслідками, а не вирішення проблеми. Натомість розриви по лінії місто-село стають глибшими з часом і кроки у цьому напрямку мають бути набагато системнішими і масштабнішими.

«Дуже важливо починати працювати у цьому напрямку. Уряд намагається щось робити вже. Створення опорних шкіл – це дуже добре. Але наразі це роблять дуже повільно. З 2400 шкіл 1-3 ступенів у сільській місцевості опорних шкіл наразі створено 200», – говорить аналітикиня.

За словами ректора Одеського державного екологічного університету, проблеми з диспропорцією у результатах ЗНО надалі спричиняють серйозні проблеми і у вищій освіті в регіонах. Адже більшість абітурієнтів вибирають у першу чергу виші свого регіону. А це вже ставить у нерівні умови університети, які борються за місця державного замовлення. Як наслідок, 2017 року одеські виші «вибороли» за широким конкурсом майже вдвічі менше місць державного замовлення на освітні програми бакалавра, ніж львівські (2625 місць проти 4472 місць) при майже рівній кількості вищих навчальних закладів та приблизно рівних ліцензійних обсягах. У перспективі, стверджує ректор, це призведе до закриття вишів і ще більшого поглиблення нерівності.

«Вирівнювання об’єктивних результатів ЗНО за регіонами України є довгостроковим державним завданням, яке неможливо вирішити за 1-3 роки. Але що раніше почнемо діяти, то раніше отримаємо позитивний результат», – переконаний Сергій Степаненко.

ЗБРУЧ