Довели до сліз, – у Кременці інсценізували творчість письменниці Дзвінки Торохтушко

28 травня студентський експериментальний театр “Пілігрим” Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка та Кременецького педагогічного коледжу розчулив  глядачів прем’єрою “Світлини між пеклом і раєм”. Вихованці Василя Скоропляса “оживили” чотири новели талановитої землячки Любов Бурак – Дзвінки Торохтушко. “Фотограф”, “Їнтар”, “Свєтка”, “Пиріжки з шугалем” – ці навдивовижу життєві історії змусили глядачів переживати разом з героями і разом з ними плакати й радіти. Емоціями ділиться  Зоя Карпюк.

• Не оповідатиму зміст, маєте можливість самі стати учасником драматичного дійства, бо у середу і четвер у академії “Пілігрим” знову гратиме. Відзначу, що і костюми, і декорації, і звук, світло – все було бездоганним. А грі юних акторів, (наймолодшу Олександру Чернявську шанобливо назову персонально) можуть заздрити великі сцени! – каже жінка.

Коли Дзвінка Торохтушко писала ці новели, коли виписувала героїв, підбирала слова, репліки, описувала характери, світогляд, мотивувала вчинки, вона їх бачила. Бачила саме такими, як актори на сцені.

• Діти (перепрошую – АКТОРИ), ви прекрасні у грі, яка відкриває не награну щирість. Ви неймовірно талановиті. І це правда. Ви зробили щось таке, для означення чого мені досі бракує слів. Я ще раз прожила мою власну книжку.  Вибачте – я плакала. Як я вам вдячна за це!!!  Хтось скаже: а що такого? Та нічого особливого. Просто вистава. І в залі мої вчителі. І режисер – мій Василь Володимирович Скоропляс. Для мене ще місяць тому ця вистава була несподіванкою. Бо вдома і стіни гріють, але вдома – найважче.   І це Кременець. Мій Кременець. І замала авдиторія для глядачів. І багато емоцій. Всього багато, як на наш, не надто щедрий на добро і щирість час.
  Але… На чиїй там печатці писалось: ” Все минає”? Отож. І це мине. І війна, і нелюбов, і багато чого недоброго. Україна буде. І Кременець буде. І ми будемо.
  Діти (перепрошую – АКТОРИ!!!), я від усієї душі і серця щиро-прещиро бажаю вам відбутись у житті, жити щасливо, успішно і заможно. І творити! І ще… У вас ще є мої вчителі!))) Ви все зможете, бо ви прекрасні і талановиті, – каже автор.

Як розповідає Дзвінка Торохтушко, зараз вона тільки почала пробувати себе у драматичній творчості. І на цьому в неї зародилась дієва співпраця із відомою актрисою Катериною Степанковою, дочкою Костянтина Степанкова та Ади Роговцевої.

Тепер вона пробує писати для театру і ще й для таких грандів, де поставлена дуже висока творча планка і відповідальність. А тут, за сюжетами її новел уже театральна постановка.

Нагадаємо, що Дзвінка Торохтушко, це є творчий псевдонім Любові Бурак, української письменниці, поетеси, журналістки, перекладачки.

Пані Любов Бурак, уродженка Кременця, жартома розповідає, що її знайомі в Кременці пам’ятають, як Любу із Сичівки. А, походженню свого творчого псевдоніму, вона завдячує  своєму першому вчителеві української мови і літератури Володимиру Мазурчуку, через її тоді балакучість і непосидючість.