Принадливий Тернопіль. Прогулянка з Ольгою Мозговою
Мої улюблені місця в Тернополі – тихі вулиці, обділені увагою натовпу, район Новий світ і промислова зона за вулицею Текстильною.
Рада, що моя дорога додому пролягає бульваром Тараса Шевченка. Щодня я минаю стареньку «Затонку», далі — «Бункермуз», спускаюсь на Братів Барвінських, проходжу через тунель і майже вдома.
Мені подобається цей маршрут, подобається йти пішки крізь тунель, коли зверху по ньому проїжджає поїзд. В цьому є своя чарівність і навіть приємний сум, що це не ти виїжджаєш в нові міста… Кожного разу йдеш і вгадуєш: «Хм, це, мабуть, електричка до Львова, а, може, столичний «Інтерсіті».
У нашому маленькому історичному центрі міста моя улюблениця – вулиця Юліуша Словацького. Це та вуличка в каштанах між драмтеатром і ЗОШ № 4. Там завжди мало авто і мало пішоходів, там гарно і затишно. Я навіть чай раніше ходила купувати лише в крамничку на Словацького, бо в цьому була певна гармонія: купувати чай для затишних вечорів у затишному місці (але рік тому магазинчик закрився).
Улюблений район для прогулянок – старий Новий світ. З цією величезною бруківкою, залишками порожніх стареньких хатинок, старими брамами… Там багато дивини. Одного разу з подругами натрапила на невеличкий паркінг для гвинтокрилів (не знаю, що це за структура, але так є).
А ще кілька років тому відкрила для себе промислову зону в Тернополі. Там відчуваєш себе, як у Чорнобилі: порожні заводські приміщення, гори битого скла, графіті і жодної живої душі. Це для тих, кому набридло проштовхуватись в напливі людей на набережній ставу. Можна кілька годин там походити і скучити за «цивілізацією»! Дуже рекомендую)
Тернопіль ховає значно більше, ніж можна знайти довкола центру та ставу!
Ольга Мозгова.
Фото авторки.
Коментарі вимкнені.