Моя мета – здоров‘я та заможність краян, – Любов Бочан

Любіть Україну, як сонце, любіть, 

як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу, і в радості мить, 

любіть у годину негоди.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

Розвіяний в полі вітрами…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіма своїми ділами…

… величні слова вірша Володимира Сосюри, які відображають все, що оточує нас з раннього дитинства і аж до смерті, що живе в нас, дає натхнення, надає самобутньої ментальності.

Особливу актуальність в теперішній час набуває значення остання фраза: «…. і всіма своїми ділами…»

Любити свою Батьківщину, свій народ  – означає робити добрі діла, віддавати і допомагати.

Тому, щоб мати повноправну можливість робити це, Я, БОЧАН ЛЮБОВ, висунула свою кандидатуру на посаду депутата Тернопільської обласної ради і звертаюся до всіх тернополян із закликом підтримати мою кандидатуру на чергових виборах. Я твердо впевнена, що буду ефективно і плідно працювати заради розвитку нашої області та заради щасливого майбутнього кожної родини.

Мені набридло бути пасивним спостерігачем!

Я керуюся філософською тезою про те, що політика є концентрованим  відображенням економіки, а медицина — дзеркальним відображенням  і економіки, і політичного устрою в Україні. Якщо економіка на 50% перебуває в тіні, то в якому стані може перебувати охорона здоров’я? Питання риторичне…

Тернопільщина законсервована. Протягом десятків років ми вирішуємо одні й ті ж проблеми: безробіття, низька зарплата, проблеми в ЖКГ, розбиті дороги. Чому ми застрягли? Чому область не розвивається? Мені набридло бути пасивним спостерігачем. Я йду на вибори, щоб змінити область, де народилася і живу. Мені не байдуже, як живеться землякам, яким буде майбутнє мого сина, який теж зростає тут.

Маю чітке бачення того, що потрібно змінити в медицині Тернопільської області.

Досвід мені дозволяє бути впевненою у своїх намірах стати депутатом Тернопільської обласної ради.

Насамперед, слідкуватиму, аби виконувалася на місцях програми  медичних гарантій, зокрема державна програма “Доступні ліки”— аби жителі нашої області дійсно могли отримати безкоштовні медикаменти.

Мені важливо, щоб всі соціальні верстви населення мали відповідну медичну допомогу, зокрема АТОвці ,  пенсіонери, інваліди, онкохворі. Адже медичну сферу  знаю зсередини. І знаю, що нас приведе до здорової політики. 

Мені вкрай важливо донести до Києва свої оцінки і бачення  напрямку реформування медицини. Я маю підтримку в цьому – єдину команду партії «Батьківщина». Це авторитетні особистості, люди слова і діла.

Сподіваюсь, що все більше людей розуміє: обласний депутат – не чарівник, який вирішить усі проблеми одразу. Головне його завдання – створювати умови для розвитку краю, сприяти конкуренції, всебічному оздоровленню краю. Саме за таких умов у нас з’являтимуться кошти на те, щоб робити Тернопільщину успішною і охайною областю.

Довідково

Я, Любов Олегівна Бочан, народилася 22 жовтня 1985 року у Тернополі. Батько, Гута Олег, працює програмістом у Західноукраїнському національному університеті (раніше — ТНЕУ), мама, Гута Галина — спеціаліст у Тернопільському обласному центрі зайнятості.

Однак, я  пішла шляхом дідуся і бабусі, які були лікарями. Зокрема дідусь Льонгин Гута був знаним на Тернопільщині акушером-гінекологом. Керуючись його прикладом, справжнього професіонала,  вибрала вищою освітою медицину. Відтак, закінчила медичний факультет у Тернопільському національному медуніверситеті ім. І. Горбачевського, згодом — магістратуру, клінічну ординатуру, аспірантуру цього ж вишу.

Перша робота — лікарем-неврологом у Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні.

З 2016 року — завідувач другим неврологічним відділенням обласної психоневрологічної лікарні.

З 2018 року — обласний невропатолог Тернопільської області. Є лікарем вищої кваліфікаційної категорії.

Два роки тому відзначена грамотою Верховної Ради України “За заслуги перед українським народом”.

В 2020 році – здобула другу вищу освіту в  Західноукраїнському національному університеті за напрямом «Менеджмент закладів охорони здоров¢я».

Заміжня, виховую 13-річного сина Назара.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *