Забудувати дитячий майданчик на вул.Гнатюка є принциповою позицією? (відео, фото)

Ми неодноразово порушували тему забудови дитячого майданчика на вул.Гнатюка. Саме з подачі міської ради дитячий майданчик перетворився спочатку на пустку, а тоді потрапив у “руки” родича чиновника – Михайла Гладкого  (більше про людину, яка отримала у приватну власніть цю землю ТУТ).

Згодом відбулась зустріч тернополян із одним із забудовників Павлом Ільчуком у присутності ЗМІ, представників міської ради та цікавих особистостей: Олега Інака (Щур – тут і надалі використовуємо імена, які закріпилися за цими людьми ще з буремних 90-х), Ігоря Музики (Патіфон), Ігоря Марцинківського (Марин), Андрія Попівняка (Мішок), Віктора Вдовиченка (Вдова), які захищали саме забудовників. Павло Ільчук обіцяв, що ніяких робіт до рішення Апеляційного суду проводити не буде. Це ж саме говорив і Ігор Музика. Але, як виявилось, слово даних «авторитетів» нічого не варте – дитячий майданчик почали загороджувати бетонними плитами та засипати дану ділянку щебенем.

17 липня відбулось Віче на якому мешканці прилеглих будинків вирішили проводити громадські слухання щодо цієї проблеми.

– Наше перше завдання – це відновити дитячий майданчик, щоб діти мали де гратись. Друге – так як порушено моральне, конституційне право людей. Ми хочемо, щоб тут був дитячий майданчик, і він тут буде. Ми будемо ініціювати громадські слухання. Залучимо до цього громадськість міста. Надал і іже з ними компанія кажуть – “ти ж один”. Тоді приїжджали ті авторітєти теж казали, де ж люди. Потім через 10 хвилин прийшли люди і якось так. Я не один, я верхушка айсбергу. Але люди є і їх це теж болить серце, душа. Я думаю правда буде за нами, – розповідає представник громадськості Євген Голоюх.

Своє слово сказали і діти даного мікрорайону.

Володя: Тут був гарний майданчик, всі грались. Вони все зруйнували.

Женя: Ми колись тут грались. Прийшли інші люди і повалили все.

Антон: Це був найбільший дитячий майданчик. Також тут спортом займались.

Ми будемо боротись до останнього кажуть діти.

Саме ці діти ще раніше і поставили хрести, щоб оберегти свою територію від зазіхань будівельника. Згодом дорослі перейняли цей досвід і з благословення Архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора освятили вже більший хрест.

Юрій, який виріс на паралельній вулиці, вважає єдиним правильним рішення в цій ситуації – це відновлення майданчику і чоловік навіть сам готовий долучитись до цього, як фізично так і матеріально.

– Скільки себе пам’ятаю, то пам’ятаю – це був дитячий майданчик, де всі збирались. Тут дійсно були дерева. Навіть плодоносили. А літні люди. Куди їм йти. До парку далеко. Не знаю, як ці документи були видані? Ким? Це був дитячий майданчик. Як можна будувати, не питаючи громади? Маєте дозвола, але маєте ще поцікавитись у сусідів. Я цього не розумію, думаю, що це все протизаконно. Дозвола… Але є люди, які обурені такою поведінкою. “Ми рішили”, а ми тоді хто? Не жителі? Є одне вирішення – закрити це будівництво, все відновити. А за дерева… Їм треба сад висадити, що вони зрізали. Вони їх садили? Ще 10 років назад на цю ділянку будівельники дивились. Але ніхто з них не почав будівництво. Бо вони прекрасно знали, що тут громада має свою думку. А дозвола, що вони можуть собі наклепати, ще нічого не значать. Я особисто можу фізично та матеріально допомогти відновити цей майданчик.

86 річна Ірина Василівна Федишин вже життя прожила на цій вулиці. На цьому майданчику виріс її син, а зараз, каже, вже ціле літо проходить, а діти не мають де гратись – це є страхіття.

– Дітям потрібен майдачник. Бо вони по підвалах бігають, граються на вулиці. Ну не має де діватись. Тут були лавочки, тут було все. І навіть була сцена. І співали, і виступали. Як воно так сталось? Самі пішли, самі різали (міська рада, – прим. ред.). Я не дуже бачу, але чую. Я пішла в ЖЕК і питаюсь “в чому справа, чому все порізали”. А майстер сказала, що це “наше”. Вони вже до того знали, як корупцію робити.

До речі, активісти зустрічались із забодовниками. Пропонували їм допомогти забрати гроші у нечесного продавця. Але схоже, що їх це не цікавить і у них принципова позиція – забудувати саме цей дитячий майданчик. Бо комусь з них, тут просто подобається, а  у когось тут поряд живуть родичі.

Як сказав Павло Ільчук в коментарі ІНТБ,  у них повністю є всі документи.

– Немає жодних обтяжень, застережень, будь-яких заборон.  Пройшли всі перевірки, пройшли суди, – каже він.

Цікаво чи міцно сплять  місцева влада та принципові забудовники, які довели до того, що навіть діти розуміють всю ницість даного вчинку? А чи думають вони про майбутнє своїх дітей та внуків, які житимуть в новому будинку, збудованому на місці дитячого майданчика, до яких навічно буде приклеєний ярлик “злодій”?  Чи вони будують будинок не собі?

Нагадаємо, ще у 2012 році після того, як знищили всі дитячі споруди на майданчику, сам заступник мера Стемковський, обіцяв відновити її в короткий термін. Тобто не заперечував статусу майданчика, як дитячого.

30 квітня 2014 року відбувся суд на якому тернополяни програли міській раді. А вже 1  травня під охороною людей у військовій формі почали різати дерева. Мешканці прилеглих будинків викликали міліцію, яка вияснила  всі деталі та склала відповідний акт.

Зараз активісти звернулись з апеляційною скаргою на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду. В ході цього з’ясувались цікаві деталі. Те, що міська рада так старано приховувала від тернополян, показали в управлінні містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації. У документі, підписаному начальником управління Володимиром Харченко, чітко видно, що дана ділянка була дитячим майданчиком, яку згідно з Законом України не мали права передавати у приватну власність.