Соборність на фронті. Гвардійці Галицької бригади про бої під Покровськом, бойове братерство і відчуття соборності
Арсен на псевдо Сєня родом з Львівщини. Його побратим Данило на псевдо Зевс з Донеччини. Обидва військових служать у 2 Галицькій бригаді НГУ. Гвардійці знають один одного і товаришують не перший рік, проте по-особливому здружилися на бойових позиціях під Покровськом. Там в складі свого підрозділу вони виконують бойові завдання, знищують окупантів і обороняють рідну землю.
Сєня і Зевс не є кадровими військовослужбовцями. Вони не мали значного військового досвіду, окрім військової кафедри і строкової служби. До повномасштабного вторгнення були цивільними.
Данило народився і жив на Донеччині та через війну залишив рідний дім. До 2022 він працював на гідравлічній фірмі. Коли почалася велика війна він швидко опинився в рядах оборонців країни. «Я приєднався до лав захисників України, бо відчув обов’язок захищати рідний край» — коротко пояснює чоловік.
Арсен додає: «Я родом з Львівщини. Вперше до війська потрапив у 2018 році, коли проходив строкову службу. Та після неї працював на цивільній роботі. З початком повномасштабного вторгнення я чітко знав своє завдання і знав, що хочу і мушу боротися за мир на нашій землі».
Гвардійці розповідають, що секрет міцної дружби – це спільна відповідальність, долання труднощів і власного страху, а також усвідомлення: від твоїх дій залежить твоє життя, життя твоїх побратимів і ефективне виконання завдання. Вони ретельно готувалися до кожного завдання, адже злагоджені й продумані дії – це запорука успішного виконання.
«Ворог намагається підстерегти, коли у нас ротація на позиціях, тобто коли одні хлопці заходять, а інші виходять на відновлення. Тому такі переміщення ми намагаємося проводити максимально обережно. Нас було троє: я, Арсен і ще один побратим. Головна наша задача – це зустрічати нових солдат та заводити їх на позиції. Щось на кшталт провідників. Також доставляли провізію та воду, заносили зброю та БК до неї», – розповідає Данило.
Це небезпечна робота. Досвідчені піхотинці знають, що дорога на позицію і назад буває значно складнішою, аніж захист цих позиції. Особливо поблизу Покровська, де ворог застосовує всі можливі засоби ураження «По нас летіло все. І авіація, і міномети стріляли. Скидали вибухівку дрони. Нас навіть намагались травити газами», – пояснює гвардієць.
«Арсен себе показав, як добрий солдат. При одному з заходів група попала під мінометний вогонь, але Арсен спритно завів хлопців у безпечне місце. Це врятувало нас від поранень. Перечекавши обстріл, він провів хлопців до позиції неушкодженими», – розповідає про товариша Данило.
Арсен зізнається, що витримувати постійні обстріли та зберігати моральний дух буває складно. В таких випадках дуже допомагають короткі дзвінки додому і підтримка побратимів. Мовляв, коли відчуваєш плече друга, навіть у найскладніших умовах стає легше.
Данило виріс на Донеччині, а Арсен — на Львівщині. Хлопці, буває, жартують про регіональні відмінності, водночас серйозно вважають: регіональні особливості зміцнюють їхню дружбу й дозволяють дізнаватися нове і розширювати кругозір.
«У бліндажі не важливо, де ти народився — у Донецьку чи у Львові. Важливо, що ти готовий підтримати побратима, захистити спину чи підставити плече. Ми взагалі не озираємося на географічне походження. Це абсолютно не має значення. Ми разом заряджаємо зброю, разом воюємо, їмо з одного казана і разом сміємося з жартів» — ділиться Данило.
Арсен додає: «Різниця у традиціях? Так. Вона є, але це тільки зближує. Наприклад, хлопці з Донеччини приємно дивуються, як ми колядуємо. А я вчуся від них місцевих страв. Це все стає частиною нашого спільного досвіду».
Для обох побратимів День Соборності України має особливий сенс. “Максимальна єдність України проявилася 24 лютого 2022 року. Усі відчули, що незалежність — це наша спільна справа. І зараз, на передовій, ми підтримуємо це відчуття. Соборність — це не просто історія, це наше сьогодення, наш скарб, який ми відстоюємо у цій жорстокій війні”, — каже Данило.
“День Соборності — це про людей, які готові відкласти власне життя заради спільної мети. Я переконаний, що ця єдність, яка б’ється в мільйонах сердець наших земляків з усіх куточків України — саме вона приведе нас до перемоги”, — доповнює слова побратима Арсен.
