«На стелі зірок не побачиш», — тернопільська студентка Ірина Мошак

Прес-служба ТДМУ представила інтернет-публіці цікаву та талановиту акторку університетської театральної студії «Арт-драма» – студентку шостого курсу медичного факультету Ірину Мошак. Своєму захопленню театром вона також присвятила чотири року студентського життя.

– Патріотка Анна у виставі «За вас сила, за вас правда і воля святая»

– Дівчина Даша у виставі «Дуже проста історія»

– Параска у «Безталанній»

– Мотря у «Кайдашевій сім’ї»

– Аліса у виставі «У всьому винен гороскоп».

Її улюблена роль – Мотря. «З першого погляду здається, що природа цього персонажа очевидна: сварлива, істерична жінка, яка всіма шляхами намагається вигризти собі владу у домі. Але якщо розглянути детальніше, акцентувати увагу не на темпераменті Мотрі, а на захованих у шухляду почуттях можна зрозуміти, що це унікальна роль. Жінка, яка при всій своїй безправності тогочасного устрою посміла кинути виклик свекрусі, зуміла відстояти свої права, змусила цінувати свою працю і поважати себе, багато вартує. Такі, на перший погляд, природні для сучасної людини речі, вимагали на той час наявності міцної волі, сили характеру, і, звичайно, проявів певної агресії, яка притаманна Мотрі. Будь-який її вчинок є абсолютно точним відображенням сильної натури та самоповаги, яка не дозволяє сидіти, склавши руки, та жалітися сусідам на важкий норов свекрухи, а самій брати свою долю у руки. Як на мене, кредо цієї ролі: «На стелі зірок не побачиш», – поділилася своїми думками Ірина.

Також з підліткового віку вона мріяла зіграти роль Скарлетт О’Хари з роману Маргарет Мітчелл «Розвіяні вітром». «Ця жінка уособлює все те, чого іноді так не вистачає кожному з нас. Твердий намір ніколи не опускати руки, при складних випробуваннях вміти не лише розраховувати самій на себе, а й знайти сили допомогти ще комусь, і мати внутрішню гідність, залишатися справжньою леді і у складні часи пам’ятати, що ти дочка своєї країни, яка не поступиться національною гордістю, є завжди актуальними, особливо у наш непростий час», – додала акторка.

Театральну студію Ірина Мошак обрала за покликом серця. Колись вона мала мрію пов’язати з театром своє життя, проте з часом медицина перекинула терези на свій бік. Як вона зізнається, медицина просто причарувала і все. Коли ж дівчина почула, що у ТДМУ буде театральна студія, то зрозуміла, що не зможе відмовити собі в улюбленому виді мистецтва.

«Я – людина, для якої хвилювання та різні емоції є невід’ємною частиною поведінки. Хвилююсь, як перед першим виступом, так і досі. Як справитися з цим, не можу радити, бо й сама завжди переживаю так звані «переломні моменти». Зауважу, що для найкращого виконання ролей, вони мені таки потрібні», – поділилася досвідом Ірина.

Вона також зазначила, що театральна студія розвиває безліч умінь. Не лише загальновідомі, зокрема чітку дикцію, впевненість у собі, уміння керувати собою. Як кажуть, актор проживає мільйони життів, це дає можливість краще зрозуміти людську природу, вміти підтримати когось, вміти не осуджувати і не ображатися, а дійти до істини, пояснити поведінку того чи іншого. На її думку, це дає вміння бачити приховану сутність речей, вміти сприймати світ через призму барв, які він нам демонструє, і які ми часто не помічаємо.

«Арт-драма» – це мій світ, де я просто можу дозволити собі на певний час забути про повсякденні труднощі і хвилювання, побути у компанії однодумців, які розділяють мої інтереси, завжди зрозуміють та дадуть безліч креативних порад. Це така наша маленька сім’я, де кожен, як фрагмент мозаїки, заповнює собою потрібне місце. Немає когось одного – і картина не цілісна. Тому завдяки нашій режисерці, яка ретельно підбирає сценарії, ми ставимо п’єси, де усі максимально задіяні», – підсумувала Ірина Мошак.

Її улюблена пора року – зима, а колір – фіолетовий та індиго.