Віктор Дудяк із Тернопільщини створює макети справжніх споруд із матеріалів, які більшість готові викинути

Викладач інформатики Чортківського вищого професійного училища Віктор Дудяк має незвичне хобі: він створює макети справжніх споруд із матеріалів, які більшість готові викинути у смітник, а саме з картону та паперу. Додатково використовує клеї, ножики, скальпелі та ножиці, інколи липку стрічку та тканину. 

— Я викладаю дітям предмети, пов’язані з вивченням комп’ютерних технологій. Клей та папір цього аж ніяк не стосуються. Всі ці макети виготовлені мною чи спільно із учнями виключно в позаурочний час.

Віктору 35, в училищі працює останніх шість років, був класним керівником двох поколінь студентів.

Десять учнів Віктора теж захопились створенням паперових макетів. Лишаються з вчителем після уроків кілька разів на тиждень, пише ЧортківСity

 Леся Пиняк

Віктор переконаний, що духовне запам’ятовується краще, як матеріальне:

— В дитинстві батьки мене часто водили на концерти і це мені запам’яталось. Роблю так щодо своїх дітей. Буває, купиш дитині машинку чи ще якусь іграшку. Вона погралася, поламала, викинула. А тут ми сидимо, щось разом створюємо, діти потім граються і згадують саме ось такі моменти.

Початок

— Почалося все з того, що в дитинстві якось мій тато приніс додому вже готові з картону деталі, які треба було склеїти. Він мав створити макет корабля. Тато сидів і склеював між собою його елементи, а я це бачив. Тоді я ще в садочок ходив.

З того часу Віктор почав створювати щось своє:

— Спочатку різав-клеїв поїзди, машинки без жодних креслень, просто з уяви. Звичайно, на той час вони не виходили рівні. Правда, циркулем я вже тоді вмів користуватися.

Запитую: «Звідки стільки паперу було?»

Здивовано відповідає: «Як звідки? Батько архітектор, мама — архітектор. Паперу було хоч відбавляй» — задоволено посміхається співрозмовник.

Майстер паперових макетів розповідає, що найкраще для виробів підходить картон з американських пакунків. Він цупкий і надійний. Такі картонні коробки учні не викидають, а приносять в училище.

Церква у Пастуше та Чортківський замок

Потім, як і всі діти, Віктор пішов у школу, закінчив Гусятинський коледж Державного технічного університету, здобувши освіту програміста, поступив у виш, де продовжив навчання за спеціальністю інженер комп’ютерних систем та мереж.

До створення виробів із паперу Віктор повернувся лише після завершення університету. Одна з його перших серйозних робіт — це макет лемківської церкви у селі Пастуше Чортківського району.

Макет церки у Пастуше З архіву Віктора Дудяка

Проект самого храму запатентував місцевий архітектор, автор багатьох споруд та приватних будинків у нашому місті, батько Віктора, Богдан Дудяк ще у 90-х роках, син створив тільки точну копію з паперу.

Макет Пастушівської церкви сам міський голова міста Монастириськ Андрій Старух забрав до їхнього музею лемківської культури.

Віктор створив також макет Чортківського замку, який певний час знаходився у залах музеї-їдальні «Пан Чартковський».

Лицарські обладунки, будиночки хобіта і ляльок Барбі

Лицарські обладунки — те, що дуже любить Віктор з дитинства:

Лицарські обладунки. Фото Лесі Пиняк

— В цих обладунках бігали діти по коридорах училища ще до того, як я встиг їх остаточно виготовити. У них одягали воїнів різдвяного вертепу. А якось ми з учнями у звичайний будень й по місту в них пройшлись. Люди були в захваті.

Тут є і лицарські шоломи, на перший погляд, відомого героя із фантастичного фільму Дарта Вейдера:

— Шолом насправді звичайний, створений під розмір людського черепа. Усі обладунки зроблені на основі 3д моделі. На комп’ютері треба створити обємну модель. Потім спеціальна програма робить розгортку на папір. Далі все треба видрукувати, вирізати і склеїти.

Згодом так з’являються макети хатки хобіта, будиночок для ляльок Барбі, створений для донечок Вероніки та Софії, копії інших нових споруд міста.

Будинок хобіта Леся Пиняк

Починаючи від креслень, замірів тощо, макет однієї будівлі можна створити всього за тиждень. Це якщо працювати від сходу до заходу сонця. Поміж інші справи — за місяць-два.

«Міс училище»

— На конкурс «Міс училище» (2014-2015-ий навчальний рік). Нам потрібно було створити щось оригінальне. Ми запропонували одній студентці склеїти їй сукню з паперу. Тоді їй довелося чотири години стояти, поки ми зробили корсет. А коли його розрізали, зачепили і розрізали футболку. Вона досі її зберігає. Конкурс виграла саме ця студентка.

Програмування та макети

Комп’ютерними науками Віктор зацікавився у ранньому віці ще під час відвідування гуртка у «Станції юних техніків». В інституті йому пропонували продовжити навчання в аспірантурі, та він відмовився.

— Я себе не бачив вчителем взагалі.

Приємно згадує про місце праці на меблевому виробництві у Росохачі. Там Віктор створював проекти меблів і шлях прорізу під фрезерний станок.

Макети центральних будинків Чорткова Леся Пиняк

Вчителем почав працювати у тій же «Станції юних техніків». Опісля — прийшов в училище, де викладає комп’ютерні науки й досі. Передавати знання іншим та спілкуватися з молодим поколінням йому сподобалось.

Українці все частіше проявляють себе у подібних творчих роботах. Але поки їхня праця на ринку не є на стільки престижною, щоб приносити достойний дохід. Тому Віктор сподівається, що хобі у майбутньому буде не тільки улюбленим заняттям для нього та його учнів, але й стане окремим стабільно оплачуваним видом діяльності.

Джерело: ЧортківСity

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *