Юлія Костюк: “Моя любов до Тернополя живиться поверненнями”
Найсолодший краєвид дитинства — обриси міста на пагорбі, коли я їду додому з літнього заслання в село. Зараз ця батарейка
Читати даліНайсолодший краєвид дитинства — обриси міста на пагорбі, коли я їду додому з літнього заслання в село. Зараз ця батарейка
Читати даліА ви пробували стати за дверима й через скло розглядати те, що навколо. У рамці з декоративних ґраток усе набуває
Читати даліВи коли-небудь звертали увагу не те, яку роль виконують дерева у міському середовищі? Я зараз не зовсім про, так би
Читати даліМ’яко наступаючи, ховає деталі, робить все розмитим. Туман м’якою ватою застеляє овид. Приглушує звуки. Підправляє в мандрівку країною часткової депривації.
Читати даліКожен об’єкт, навіть найбуденніший (і особливо — найбуденніший!) має в собі, крім звичайної частини буття, котру ми фіксуємо, ще й
Читати даліСеред цієї, здається, безкінечної сірої зими, тре шукати лік, цебто те, що виволікає зі стагнації та живить. Ну, ось, наприклад,
Читати даліЯкщо ти місцевий, то більшість місць у Тернополі для тебе стають модерново-канонізованими, центральними, модними та стереотипно відпочинковими. І викликають неприязнь.
Читати даліЯ люблю давню кахлю. Навіть потовчену, побиту й понищену. Мені видається, що її естетичний заряд настільки сильний, що здатен знівелювати
Читати даліЛюбити свій край, любити своє місто… Така шаблонна фраза, таке запуцоване кліше, що питаючи себе «А чи люблю?» вже й
Читати даліЩойно я зрозуміла, що на вулиці В’ячеслава Чорновола збереглось чимало давніх дверей. Вони тут різні. Але, як і більшість давніх
Читати даліМи запустили наш офіційний Telegram канал. Тепер слідкувати за новинами стало ще зручніше.