Майже 95% абітурієнтів йдуть лише за дипломом, каже ректор з Тернополя

Якихось особливих змін у сфері вищої освіти поки що немає. Міносвіти лише окреслило напрямки, в яких реформи відбуватимуться згодом, пише 20 хвилин.

Такої думки – голова ради ректорів місцевих вузів, ректор національного педагогічного університету Володимир Кравець.

– Значних реформ не сталося ні в науковому, ні в структурному, ні в організаційному, ні в навчальному, ні в методичному плані, – каже дійсний член Національної академії педнаук. – Наразі тривають кількісні зміни, які, можливо (!), згодом перейдуть у якісні.

Однак якщо дійде до розгляду нового закону “Про вищу освіту”, реформи можуть стартувати швидше і зміни, відповідно, стануться суттєві.

– На прикладі свого вузу можу сказати, що ми – і не впали, і не піднялися, – пояснює доктор педагогічних наук, професор. – Зайняли свою нішу на рівні України і її втримуємо.

Частково змінило ситуацію останніми роками, визнає ректор, впровадження незалежного тестування, а відтак – вступ до вузу за його результатами. Врахування додаткових балів – нюанс, котрий додали нещодавно, суттєвого впливу, на його думку, не матиме.

– Нам ця новація навіть додала труднощів, – вважає ректор. – Адже профорієнтаційну роботу, як таку, чи точніше – профорієнтаційний відбір ми фактично втратили. Проте якраз у педагогічній роботі він надто важливий. Ми не бачимо людей, яких приймаємо на навчання. Не знаємо, чи вона здатна володіти аудиторією, чітко розмовляти і т. ін.

У вузі спеціально зробили опитування, скільки абітурієнтів йдуть навчатися, аби потім стати педагогами, а скільки – прагнуть лише отримати диплом. Різниця вражаюча – 5 і 95%, відповідно. У цьому ректор вбачає набагато більшу проблему вищої освіти.

– Незалежне тестування – позитив, який дійсно допомагає якусь мірою подолати корупційні схеми, – додає він. – Однак ми не бачимо абітурієнта!

Серед стратегічних задумів Міносвіти, за словами пана Кравця, – інтеграція вузів за певними параметрами. Зокрема на Тернопіллі, скажімо, ймовірне об’єднання всіх вищих навчальних закладів в один класичний університет, як це є за кордоном.

– За європейськими мірками, жоден із місцевих вузів – не гігант, – розповідає чоловік. – Під брендом Сорбонна діють 49 (!) університетів у різних містах Франції. Це цілком самодостатні структури, координує діяльність яких єдиний спільний центр. Можливо, так буде колись і у нас. Як на мене, таке реформа принаймні дасть певну економію у ресурсах – людських і фінансових.

Окрім того, тривають розмови щодо скорочення певних навчальних планів. І це – крок, який, на думку ректора, теж наблизить нас до Європи.

Коментар

Віталій ШАФРАНСЬКИЙ, заст. голови Теребовлянської райадміністрації з гуманітарних питань:

– Треба визнати, що сучасна освіта робить молодих людей обізнаними. Але знань вони не мають! Це – проблема. Однак ще більшою є проблема, спричинена втручанням центральної влади у реформування вищої освіти. Наприклад, візьмемо прийом до вузу за результатами незалежного оцінювання. Воно підняло престиж самої раці вчителя. Окрім того, за кілька років створило тонку ниточку, котра зв’язала середню освіту із вищою. Проте нинішній очільник міністерства робить усе, аби її розірвати. Це знову нівелює престиж знань, завдяки яким – а не завдяки грошам – можна було вступити до вузу. Поки всі рівні освіти не стануть щільно з’єднаними ланками, доти ми не зможемо прищепити престиж знань у свідомості українців.

Comments are closed.