Від криївки до Народного дому: історичний спадок Козівки

Розпочато новий сезон моніторингу пам’яток та об’єктів культурної спадщини Тернопільщини, зокрема в галузях історії, археології, монументального мистецтва та архітектури. Відсутність снігового покриву створює сприятливі умови для обстеження археологічних об’єктів, чим уже другий місяць поспіль займаються співробітники Центру, проводячи поверхневі огляди, збір підйомного матеріалу та локалізацію.

Під час останньої експедиції особливу увагу привернуло село Козівка Великогаївської громади Тернопільського району. Тут розташована кам’яна церква Святого Миколая, збудована у 1888 році, на якій нещодавно замінили купол. На церковному подвір’ї встановлено хрест тверезості 1878 року та хрест 1903 року, присвячений славі Божій та на честь цісаря Франца-Йосифа.

Вулиці села прикрашають пам’ятний знак на честь скасування панщини 1848 року, офірні хрести з барельєфами, встановлені фундаторами П. Вальком (1808 рік) та С. Черепком (1868 рік), а також інші скульптури. Під час огляду в полі було виявлено одинокий хрест, встановлений 116 років тому.

Збереглася будівля українського Народного дому, зведена громадою у 1933–1934 роках, де нині функціонує бібліотека та проводяться культурні заходи. Натомість давній костел, побудований у 1914 році за сприяння фундаторів Созанських, перебуває в занедбаному стані. Ще за радянських часів у ньому розмістили склад, і відтоді споруда продовжує руйнуватися, особливо через пошкоджену покрівлю.

Козівка не лише зберегла давні пам’ятки, а й створила нові визначні об’єкти. У 1990 році було відновлено символічну могилу на честь Українських Січових Стрільців, насипану вперше у 1941 році, та встановлено пам’ятний знак «Борцям за волю України». У 1992 році на центральній площі відкрито перший у Тернопільській області пам’ятник Степанові Бандері, авторства скульптора Б. Григоренка. У 1999 році встановлено пам’ятний знак на честь борців за волю України (ОУН, УПА) та побудовано криївку повстанців. Нещодавно відновлено дві могили воїнів УПА на місцевому кладовищі за ініціативи Назара Василя Миколайовича.

Додатково, Козівка відома своєю багатою історією, вперше згаданою у 1458 році під назвою Лозівка. Село розташоване на річці Сорока, за 25 км від Тернополя та 8 км від найближчої залізничної станції Прошова. У 1890 році тут проживало 1957 осіб; функціонували фільварок, млин та початкова школа. У 1939 році населення села становило 2060 осіб, з них 1660 — українці. Сьогодні Козівка є частиною Великогаївської сільської громади та продовжує зберігати свою культурну спадщину.