Будете мати нагоду — раджу уважно оглянути всі давні будинки цієї вулиці. І, звісно ж, особливу увагу звернути на двері

Багатовимірність міста виходить на-гора за різних обставин і по-різному дає себе відчути. Вона плавиться тінями під пальцями, перетворюючись в аморфне.

Такої у місті небагато. Вона не впадає у вічі, ймовірно, ви її не помічали, а проте монохромна плитка дуже цікава.

Давній фасад — це величезна кількість деталей, що гармонійно пов’язані між собою. Кожна оздоба розміщена там, де це композиційно доцільно.

Цвітіння одних рослин змінює цвітіння інших. Так формується півреальний (бо непостійний, отже не завжди вловимий) простір, прив’язаний до квітування (бо,

Ось бачите цей замочок на підвальних гратках? Як на мене, це такий-собі маленький символ модерністичного відтинку вулиці. Він непримітний, але

Нині про дверні тахлі. Про ті, котрі виготовлені у формі квадратів (прямокутників) і мають форму чотиригранних пірамід. Може здатись, що

Між забудової початку минулого-кінця позаминулого століття на вулиці Князя Острозького є цікаві зразки міжвоєнної архітектури минулого століття. Як ось цей

Саме розчинення спадає на думку, коли дивлюсь на ці підвальні гратки (на багато інших, зрештою, теж). Залізо, що видається таким

Цій вулиці пощастило, адже тут збереглась забудова минулого й позаминулого століття. Є тут і чимало знакових дверей. Саме їх пропоную