Агентурна діяльність “сексотів” РВ НКДБ і РВ НКДБ на Вишнівеччині у період визвольної боротьби з більшовицьким окупантом. Частина двадцять друга

Продовження. Частина ПЕРША – ТУТ, ДРУГА – ТУТ. ТРЕТЯ – ТУТ. ЧЕТВЕРТА – ТУТ. П’ЯТА – ТУТ. ШОСТА – ТУТ. СЬОМА – ТУТ. ВОСЬМА – ТУТ. ДЕВ’ЯТА – ТУТ. ДЕСЯТА – ТУТ. ОДИНАДЦЯТА – ТУТ. ДВАНАДЦЯТА – ТУТ. ТРИНАДЦЯТА –ТУТ. ЧОТИРНАДЦЯТА – ТУТ. П’ЯТНАДЦЯТА – ТУТ. ШІСТНАДЦЯТА – ТУТ. СІМНАДЦЯТА – ТУТ. ВІСІМНАДЦЯТА – ТУТ. ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА – ТУТ. ДВАДЦЯТА – ТУТ. ДВАДЦЯТЬ ПЕРША – ТУТ.

Р. 31 Справа Ч.:

12/48 Район Вишнівець Литвиненко Павло, бувший  участковий РВ МВС. Агент РВ МВС і РВ МДБ, кличка «ЯСТРУБ»  Вишнівецького району, Тернопільської області.

ПРОТОКОЛ ДОПИТУ,

ПРАЦЯ В РАЙФІНВІДДІЛІ І АГЕНТУРНА РОБОТА.

 У п’ятницю (7.5.1948 р.) я пішов у Вишнівець, щоб купити щось на базарі з харчопродуктів. Переходячи біля фінвідділу, стрінув Герасімова (зав. райфінвідділу), який сказав, щоб зайти до нього в кабінет. Я зайшов разом з ним і тут він спитав мене, де я працюю. Я відповів, що наразі не працюю ніде. Тоді він запропонував мені працю участкового інспектора у райфінвідділі. Я відповів, що цієї роботи не знаю, отже сумніваюся, чи зможу її виконувати як слід. Він сказав, що покаже мені і буду робити, бо там нема нічого складного, щоб тільки була охота робити. Після цього говорив, що це робота добра, буду багато часу проводити на селах, а тому і піддержка буде від людей. Я погодився працювати у райфінвідділі. Тоді Герасімов сказав, щоб написати заяву про прийнятя до праці. (Заява на те, щоб перевести прийняття формально). Я написав заяву і підписав числом 10, щоб з десятого одержувати зарплату. Коли я подав заяву, Герасі! мов сказав, що в суботу і неділю ще до роботи не піду, а в понеділок буде зібрання участкових інспекторів, отже треба прийти, тут мене проінструктують в роботі і після цього я приступлю до роботи. На цьому наша розмова закінчилася і я, вже веселіший, пішов додому, де про все розказав жінці. Перекинення мене на роботу – це робота виключно Подмазова і Харламова, які в цій справі мені говорили про те, перед тим. Як видно, то вони самі сказали Герасімову, щоб взяв мене до роботи, бо звідки ж він міг знати, що я вже не при роботі. В суботу я не ходив нікуди. Полагоджував домашні справи господарського характеру. В неділю я пішов до сестри жінки разом з жінкою. У Бодаки не ходив тому, бо хотів віддихнути перед роботою один день, а, по-друге, мене вже й так питали в Бодаках, чого так часто кручуся. Причиною було також ще й те, що мені вже дали роботу, отже мені не було потреби спеціально старатися про роботу. В понеділок о 9 год. я пішов у райфінвідділ, де застав Жилу (страх інспектор), Пеньоньчка Костя (інспек. держприбутків), а опісля прийшли: Левинець (інспек. держстраху), Любянецька Оля (касієрка), Дубок Оля (податковий касієр), Демчан Маруся (б. старш. інспектор), Люся (бухгалтер), Зюзін Петро (старш. ісп.), його жінка Марія (щотовод), Марія Іванівна (секретарка), Попов Василь (уч. ісп., б. уч. РВ МВС), Жукова Катя (уч. інсп.), Ярмоленко Марія (уч. інсп.), Тася (виплачує гроші багатодітним матерям) і Герасімов, який сказав, що як зберуться фінагенти зі сіл (фінагентів скликається кожного понеділка у райфінвідділ) то, щоб задержались, бо буде зібрання. Сам кудись пішов. Фінагенти зійшлися об 11 год. 30 хв. Герасімов був вже у своєму кабінеті. Його повідомили, що вже зібралися фінагенти, й тоді він покликав всіх до свого кабінету. Тут порозсідалися по табуретках і лавках, які забрали з інших кімнат, після чого Герасімов подзвонив до Вавренюка (голова РВК). Заки прийшов Вавренюк, Герасімов почав говорити. Він говорив про те, що погано працюють працівники фінвідділу, що район по фінансових справах стоїть на останньому місці і т.п. Спочатку говорив повільно, а опісля все більше запалювався і вкінці говорення його перетворювалося в крик: – Район остався у хвості. Що ви собі думаєте? Мене будуть судити, а вас, що ні? Заки мене засудять, то я когось засуджу. Особливо халатно до роботи ставляться фінагенти і їх я буду судити. За вас я не буду ходити по селах і говорити дядькам про гроші. Це повинні робити ви, у вас списки, а ні, то будуть вас судити. За яких 15 хв. прийшов Вавренюк. Йому дали крісло, на яке він сів, і тоді Герасімов сказав, щоб всі агенти по порядку зробили звіти про свою роботу – скільки грошей здано, скільки ще треба стягати та що думає робити в найближчий час. Після цього кожний додавав такий коротенький звіт, що тривало около годину часу. Під час цього фінагенти говорили, що люди не мають з чого платити, не мають грошей. На це голова райвиконкому сказав, щоб тягнути останню корову, порося, продавати все майно, бо розчислитися з державою населення мусить. Коли вже всі фінагенти зробили відчити зі своєї роботи, Герасімов сказав, щоб участкові інспектори розказали, як вони допомагають фінагентам в роботі та як провіряють цю роботу. Після цього всі участкові інспектори (я ні) пояснювали, як вони працюють – ходять по селах з фінагентами, роз’яснюють людям що треба платити, бо будуть судити, провіряють по списках та полагоджують помилки (часом два рази записаний, часом взагалі не записаний, не видана квитанція і т. п.). Коли були закінчені ці звіти уч. інсп., Герасімов сказав, що до 20.5. мусить бути виконаний план здачі грошей, бо 20 він поїде в область на відчит, то не буде червоніти за когось. Якщо хтось не виповнить свого плану, піде під суд. Це в першу чергу відносилося до фінагентів, які повинні приймати всі методи, щоб виповнити план здачі грошей хоч до 75%–80% плану. Хто не виповнить – піде під суд. Після цього встав Вавренюк і сказав, що Герасімов робить неправильно. Він повинен зараз направити матеріали на таких зривщиків роботи, як фінагент з Дзвинячої, в суд, а тоді піде виповнення плану. Герасімов не сказав нічого на це. На цьому перша  частина зібрання закінчилася і ми всі вийшли на перекур. Коли виходили, Герасімов сказав, щоб уч. інсп. не розходилися, і через 5– 10 хв. знову зайшли до нього в кабінет. Фінагенти розійшлися. В кабінет Герасімова ми прийшли аж через 30 хв. Тут був Герасімов і Вавринюк. Коли всі посідали, Герасімов став говорити про те, що ми являємося рад. держ. робітниками, яким роботу доручає партія і уряд, які поставили перед нами завдання – плани, які ми повинні вповні виповнити. Говорив, що робота у фінвідділі дуже відповідальна і її треба виконувати так, щоб вона була в районі не на останньому місці, а щоб район був по фінансах на одному з передових місць. Він говорив, що, будучи на селах, ми повинні всіх сил докладати, щоб наша радянська влада мала найкращі успіхи. Треба боротися з агентурою українсько-німецьких націоналістів, які ведуть пропаганду, ворожу Радянському Союзу, треба при стягуванні грошей роз’яснювати населенню, що це воно робить добро саме для себе, що піддержує державу, а держава забезпечує їх життя і т.п. Опісдя приступив до інструктажу, кажучи, що дехто вже знає про те, як вести роботу у райфінвідділі, але для кращого зрозуміння та тому, що ще є один новий працівник, він роз’яснить ще раз. Інструкції щодо роботи в райфінвідділі участковим інспекторам. Участкові інспектори – це люди, які постійно повинні перебувати по селах і наглядати за виповненням наказів, які одержуть фінагенти. Їх завданням є: 1. Оподаткувати всіх: а) землеробів, б) ремісників. Тут треба провести таку роботу: Ви одержите чисті бланки і опісля по старих списках, які можете одержати в райфінвідділі, або по сільськогосподарських книгах зі с/рад, вписуєте все майно даного господаря й опісля накладаєте податок по вказівках з книжечки: “Инструкция о налоге на холостяков, одиноких и малосемейных граждан СССР”. По даних, які є в “Инструкции” накладається суму для даного господаря. Крім цього, оподатковується на підставі цієї “Инструкции” також різних ремісників (шевців, кравців, горшкоробів, черепичників і т. п.), які не можуть боти на місці, а, по-друге, ще й тому, що з роботою райфінвідділу пов’язані також роботи наших інших організацій. Отже у зв’язку з цим уч. інсп. має право: а) знімати податки або знімати частково. Це має право робити кожний уч. інсп., коли йдеться про суму до 1000 карб. Вище цієї суми уч. інсп. не має права знімати податку, лише всі документи направляє у райфінвідділ. З таких сум уч. інсп. увільняє громадян: 1) Коли вони є інвалідами І і II рангу Вітчизняної війни. В залежності від того, який є маєтковий стан, склад сім’ї та спроможності даного громадянина, його звільняється цілковито або частково. 2) Коли вони є вдовами червоноармійців, які погинули під час Вітчизняної війни. Це також в залежності від того, які є спроможності даної громадянки. Якщо має більші доходи, оподатковувати частково, менші – знімати цілком, лише нараховується в списку, а з місця знимати. 3) Коли є старі громадяни (мужчини від 65 р. життя, жінки від 50 років життя). Коли є одна особа робоча, можна звільнити до 30%. 4) Взагалі бідних, які не мають з чого платити податку. 5) Всіх, без винятку, людей, коли цього зажадають: а) Працівники райпарткому. В цій справі можуть звернутися працівники райпарткому всіх функцій, включно до уповноважених на село. Це для того, що в роботі працівникам потрібні різні люди, які могли б допомагати працівникам успішо переводити роботу. Отже, такий працівник може зажадати цього від працівника райфінвідділу, який ніколи не сміє відмовити. Коли ж заходить таке, що уч. інсп. має якісь сумніви відносно такої справи, тоді матеріали, тобто “Акт обследования” направляється в райфінвідділ до завідуючого і звільняє тільки після надіслання йому рішення ст. інспектора або завідуючого. Це відноситься не тільки до працівників райпарткому, але й інших, які будуть звертатися, а саме: б) Працівники райвиконкому (тільки голова) тому, що він рівнож повинен мати своїх довірених людей, які помагали б йому в роботі, а для того треба їх чимсь прив’язати до себе. В такому випадку один екземпляр документів про звільнення (може бути і часткове) дається працівникові цієї установи, а другий залишається в себе. в) Працівники РВ МДБ (крім рядових солдатів) тому, що вони ведуть оперативну роботу з укр-нім. націоналістами й потребують у підборі довірених людей різних улегшень для них. Тоді також складається два екземпляри документів. Коли вже завершиться обробка даної людини, тоді ще один примірник надсилається в райфін! відділ.  г) Працівників РВ МВС (включно з участковим міліції РВ МВС), коли вони цього зажадають, бо вони також ведуть роботу по охороні порядку у державі й мусять мати своїх довірених людей, а при оформленні можуть заходити потреби їх звільнення або часткового звільнення. д) Воєнком. Цей також веде роботу по виявленні людей, які не взяті на учот (допризивників і т.п.), а тому мусять мати своїх довірених людей, яких треба ангажувати різними способами. е) Прокурор. Він веде роботу по різних справах. Обіймає всі види проступків, включно до політичних, а тому веде виявлення всіх справ, як і всі, через довірених людей, яких часом заходить потреба звільнити від податку. є) Суддя, коли звертається. Такі випадки бувають рідко, але якщо бувають, то їм не відказувати. ж) Слідчий прокурора. Веде слідства по цих самих справах, що й прокурор й буде вимагати приблизно того самого, бо він являється його заступником. з) Судовий виконавець, який є уповноважений від райпарткому, а одночасно веде розшук підозрілих з інших областей чи районів (осіб). Він у своїй роботі мусить керуватися різними методами, а тому і може звертатися до вас з пропозицією звільнити даного громадянина від податку. и) Голова с/ради, коли він користується авторитетом району. Такий чоловік може вести роботу по дорученнях МДБ – МВС, та буде потребувати помочі довірених людей. А для їх оформлення треба бу! де звертатися до таких методів чи звільнення . Уч. інсп. має право і повинен також робити описи майна громадян, коли: 1) Дядько може, а не хоче сплатити наложеного податку і каже, що не сплатить. 2) Коли цього зажадають: а) Працівники райпарткому всіх функцій, включно до уповн. на село. У веденні роботи їм потрібно часом налякати дядька, йому треба дати такий “Акт опису”, з яким він опісля йде і пропонує або робити, що він буде вимагати, або подасть в суд. б) Працівники МГБ. По підборі довірених людей їм треба уживати різних методів, і коли треба дядька притиснути до кута, щоб подавав матеріали по дорученій роботі треба його настрашити описом. в) Працівники МВД. Ці ведуть подібну роботу до працівників МГБ по виявленні підозрілих осіб, шпіонажі та охороні порядків, а тому їм потрібні для тієї роботи довірені люди, які виконують дорученні завдання. г) Голова райвиконкому, який також часом налякує дану людину, коли хоче її заангажувати до роботи. д) Воєнком. При підборі довірених людей йому також потрібні акти опису і тому треба йому у цьому допомогти. е) Слідчий прокурора і сам прокурор. В цій самій справі, що по! передні. є) Часом голова с/ради (але тільки після особистого розглянення справи). 3 цими старатися мати мало діла, бо вони можуть підвести – описати лишньо, бо можуть бути особисті порахунки. Крім цього, в такому випадку, уч. інсп. підриває собі авторитет (виконує те, що каже голова). В загальному треба сказати, що райфінвідділ, а також райуповмінзаг тісно пов’язані з оперативною роботою всіх установ, а в першу чергу органів МДБ – МВС, бо в їх руках фінансові да доходові справи, при помочі яких можна керувати людьми у кожному випадку. За ці справи дуже напоминав Герасімов, щоб не розконспіровувати перед населенням, в першу чергу, а також матеріали залишити в безпечних місцях, коли перебувається на селі вночі, щоб не попали до рук бандерівців. Після цього інструктажу Герасімова встав Вавренюк і сказав, що робота уч. інсп. райфінвідділу – це важливіша робота за його ро! боту, бо в їх руках являються глибокі тайни у веденні роботи і щоб тих тайн щадити, як ока в голові. Тоді я ще не розумів цілком слів Вавренюка, але коли я попрацював не довго (лише трошки більше як місяць) зрозумів, що уч. інсп. райфінвідділу може принести для оперативної роботи поважні шкоди. Він в дуже великій мірі орієнтується в тому, кого і як ангажують оперробітники РВ МДБ – РВ МВС з людей до агентурної роботи. Крім цього, можна орієнтуватися про старі “дов. лица” переважно з того, що їх без основних підстав з інструкції по оподаткуванні на жадання даного працівника звільняється від податку чи контингенту. Прикінці зібрання Герасімов ще раз почав говорити про те, що сьогодні або завтра з нами будуть говорити нач. Харламов і Подмазов. На цьому зібрання закінчилося і ми всі розійшлися по кімнатах, полагоджуючи кожен свою справу. Закурюючи, я сказав до Попова, що наговорили стільки, що аж в ухах лящить. Не знати звідки братися і що починати. Він відповів, що їхнє діло говорити, а коли приступиш до роботи, то воно само покаже, як треба робити. Такі і подібні розмови були між усіма працівниками. Ніхто серйозно не застановлявся над тим, як саме робити цю роботу, а одержував інструкції і думав, що якось воно буде. Я пішов до ст. інсп. Зюзіна, який призначив мені участок: В. і М. Кунинець, Федьківці, Загороддя, Кривчики і Котюжини. Після цього він видав мені різні списки та пояснив, як робити описи та списи (в цих справах були форми, гдяди документи до справи ч. 12/48). З моїм участком була ще така справа: Названі вище села належали до Жукової Каті, це був її участок. Мені зразу призначили участок Розбицької, яка вкрала 4300 карб. і втекла кудись. Це було так: Романюк Іван з В. Кунинця платив податок у Вишнівці. Вона підійшла до нього, виписала квитанції, забрала гроші і зараз того дня втекла. Пізніше по провірках квитанцій зорієнтувалися в чому справа, але її вже не було. Зараз токож про неї не має чутки. Отже до мене мали належати села: Гнидава, Чайчинці. Ришнівка, Коханівка, Шимківці, Діброва і ще якісь (всіх не знаю, бо на участку не був).

Продовження буде.

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ НА ОСНОВІ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ