Агентурна діяльність “сексотів” РВ НКДБ і РВ НКДБ на Вишнівеччині у період визвольної боротьби з більшовицьким окупантом. Частина двадцять шоста

Продовження. Частина ПЕРША – ТУТ, ДРУГА – ТУТ. ТРЕТЯ – ТУТ. ЧЕТВЕРТА – ТУТ. П’ЯТА – ТУТ. ШОСТА – ТУТ. СЬОМА – ТУТ. ВОСЬМА – ТУТ. ДЕВ’ЯТА – ТУТ. ДЕСЯТА – ТУТ. ОДИНАДЦЯТА – ТУТ. ДВАНАДЦЯТА – ТУТ. ТРИНАДЦЯТА –ТУТ. ЧОТИРНАДЦЯТА – ТУТ. П’ЯТНАДЦЯТА – ТУТ. ШІСТНАДЦЯТА – ТУТ. СІМНАДЦЯТА – ТУТ. ВІСІМНАДЦЯТА – ТУТ. ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА – ТУТ. ДВАДЦЯТА – ТУТ. ДВАДЦЯТЬ ПЕРША – ТУТ. ДВАДЦЯТЬ ДРУГА – ТУТ. ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ – ТУТ. ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА – ТУТ. ДВАДЦЯТЬ П’ЯТА – ТУТ.

Р. 31 Справа Ч.:

12/48 Район Вишнівець Литвиненко Павло, бувший  участковий РВ МВС. Агент РВ МВС і РВ МДБ, кличка «ЯСТРУБ»  Вишнівецького району, Тернопільської області. 

ПРОТОКОЛ ДОПИТУ:  

«При обіді Дідик просив, щоб звільнити його від податку, а за це він буде робити все, що буду вимагати. Однак його мову перервав Романюк Іван Іванович, який прийшов, і ми попросили його до обіду. Після обіду він розказував, що пробув рік в ЧА, прийшов додому, а тут господарка розорана та ще до того багато податку наложили. При цьому він просив, щоб звільнити його, а те, що казав Щербатий, він буде робити. Я догадався в чому справа (робота Щербатого). До його просьби прилучився Дідик і тоді я їм обом приобіцяв це зробити, але щоб вони виконували свої обіцянки. Після цього я спитав, що скажуть вони зараз про тих людей, що говорив Щербатий (він сказав мені, що вже питав про них, отже я догадувався, що він тільки тих питав). Вони відповіли, що треба краще прослідити, а тоді буде можна щось говорити. Зараз сказали, що вони часто десь бувають. Тоді я спитав, коли вони зможуть подати більше матеріалів. Вони відповіли, що як звільню їх від податку, то коли буду – через день, два. На цьому розмова на ці теми закінчилася і я зі Щербатим пішов у с/раду.  В с/раді мене дожидав Паращук. Я передав йому виготовлені документи і пішов з Щербатим додому. На дорозі Щербатий сказав мені, що Дідик і Романюк будуть слухати й усе, що буде треба, зроблять. У Бодаки я цього дня не заходив, бо була вже 6 год., а я думав цього дня зайти ще в РВ МДБ. Зайшовши туди, довідався, що Подмазова нема, бо кудись вийшов. Я пустився йти додому, але на вулиці стрінувся з о/уп. РВ МДБ Боковим. Він сказав (про те, що я уч. інсп. на села його участку, він вже знав), що добре, що стрінувся зі мною та попросив, щоб оформити йому документи на звільнення від податку таких людей: 1. Шимуда Володимир Степанович з хут. Червоної (живе під лісом в самому ріжку), 2. Лукащук Фома Олександрович, – хутір Червона, 3. Воляніцький Степан Миколаєвич – хут. Червона, 4. Бондарчук Марія Константинівна – хут. Червона. Ці документи просив виготовити на слідуючий день, для чого ми умовили собі стрічу біля с/ради у В. Кунинці (неділі ми не числили за робочий день). Після цього я пішов додому. 

23.5. була неділя і в мене було вільне. Цього дня я виготовляв тільки документи на поданих Боковим людей. Після полудня до мене прийшов Кащеєв і Кононенко, які верталися у місто з Лозів. Вони були вже досить добре п’яні, а коли прийшли до мене, почали просити, щоб я ще вгостив їх. Мені прийшла на думку порада Харламова – дістати “дов. лица” і передати Дячині П., щоб одержати за це від нього матеріали важні для оперативної роботи. В тій цілі я попросив їх до столу і поставив півлітру горілки. Ми втрьох випили її, закусили, й тоді я поставив ще літру. Скоро ми випили і цю літру, причому я не пив, бо старався бути тверезим, маючи на думці крадіж матеріалів. Після цього Кащеєв з Кононенком вже були добре пияні але ще сиділи. Тоді я витягнув ще півлітру горілки і поставив на стіл. Жінка почала щось говорити, але я подивився на неї і вона вийшла до кухні. Ми випили ще тої півлітри горілки, після чого Кащеєв перекинувся на ліжко і почав дрімати, а Кононенко вийшов надвір. За якийсь час Кащеєв почав храпіти. Я легко відчинив його планшетку і почав шукати за списком “дов. лиц”. Скоро я знайшов такий список, але там було тільки трьох чоловік зі села Бодак. Я відписав цих людей, замкнув сумку (планшетку) і вийшов також надвір до Кононенка. Прізвищ цих людей не пригадую. По якомусь часі Кононенко збудив Кащеєва і вони пішли у місто. 

 24.5. я пішов у райфінвідділ, вписався в книзі, після чого зайшов до Подмазова, щоб подати йому відомості про Вітюків та інших людей зі Кривчик, про яких довідався в суботу. Я зайшов в його кабінет і подав йому те, що довідався. Подмазов вислухав це і після цього спитав, чи я помагаю в роботі робітникам МДБ. Я відповів, що виконую все, чого вони від мене жадають. Він попросив розповісти йому, чим я вже кому допоміг. Я сказав, що зробив те, чого вимагав Паращук та Боков. Він сказав, що добре, пригадав, щоб збирати дальше матеріали з Кривчик і Котюжин і сказав, що можу відійти. Про Бодаки не згадував нічого. Вийшовши з кабінету Подмазова, я пішов додому. Вдома поснідав і пішов на В. Кунинець. Біля с/ради у В. Кунинці я стрінувся з Боковим. Тут передав йому виготовлені документи й хотів йти до своєї роботи, але він задержав мене і подав до звільнення від податку ще таких людей: 1. Господарисько Іван, 2. Кошак (здається Максим), 3. Філик Давид, 4. Скоробогатий Дмитро. Крім цих були ще інші (всіх около 16 осіб), але я не можу їх пригадати. При передачі списка цих людей, Боков дуже просив, щоб йому зробити це ще цього дня. Я погодився й, договорившись, що о 4–5 год. зійдемося і підемо разом додому, розійшлися. Я залишився в с/раді оформляти документи, а дижурного післав по фінагента Шаруна. Він прийшов, коли в мене було вже виписаних 10 штук. Тоді я пішов з ним у село збирати гроші за податок. Походивши трохи, ми вернулися у с/р., де я залишився продовжати перервану роботу, він пішов збирати позику. Під час цього до мене подзвонив з району Герасімов. Я відізвався й тоді він сказав мені, що до 18 червня будемо робити без жодних вихідних, бо 18 він їде в область на відчит, отже, щоб були стягнені гроші. При цьому наказував, щоб всі сили спрямувати в тому напрямі, щоб зібрати якнайбільше грошей. Я докінчив виготовлення документів і пішов з Шаруном в село дальше збирати гроші. По селі ми ходили до години 7. В той час прийшов Боков, заказав дві підводи і ми поїхали в Вишнівець.

 На другий день я пішов у Бутин. Тут стрінувся з фінагентом Беркутом і ходив по селі збирати гроші. Більше я тут не стрічався з ніким.

 26.5. я пішов у Кінахівці – Мишківці. Прийшовши до с/р., застав голову с/ради та Топоркова. Я сказав голові, щоб покликав фінагента Пянтковського, а сам залишився в с/раді. Тут Топорков спитав мене, коли я буду в Бутині. Я відповів, що був попереднього дня. Тоді він  сказав, що потребує моєї помочі, і дав до звільнення від податку таких людей: 1. Дробик Ігнатій Лавр. 2. Коваль Іван Кирилович, 3. Трачук Павло Іванович, 4. Цимбровський Григорій Степанович, 5. Левинець Пилип Якимович, 6. Андрощук Митрофан Петрович, 7. Казновецький Борис Корнієвич, 8. Гуменний Павло Петрович, 9. Ткачук Петро Матвієвич, 10. Казновецька Марта Романівна, 11. Парій Марія Дмитрівна, 12. Німець Григорій Степанович, 13. Цимбалюк Марта. Крім цього просив, щоб йому скласти документи на опис майна таких людей зі с. Бутин: 1. Тродик Олекса Григорович, 2. Савула Марта Олексівна, 3. Кравець Григорій Іванович, 4. Ткачук Марія Андрієвна, 5. Жилюк Ксеня Іванівна, 6. Асаула Наталія Василівна, 7. Сидорчук Анастасія К. 8. Трачук Лікерія Єфремівна, 9. Трачук Василь Миколаєвич. Після одержання цього списку я попросив в нього зошит і сказав, що коли він піде за мене з фінагентом в село збирати гроші, то я зараз візьмусь до його роботи. З описом треба буде почекати, тут треба йти до кожного громадянина, щоб він, почув те, що його описують, бо може не повірити в це і тоді не буде потрібного ефекту. Після цього Топорков пішов з фінагентом в село, а я залишивсь в с/раді і виготовляв ці матеріали. Коли я вже викінчував їх, прийшов Топорков, я передав йому ці документи і сказав, що в кожному ще треба буде зазначити, скільки землі, яке господарство та який стан сім’ї. Опісля спитав фінагента скільки зібрали грошей. Він відповів, що 120 карб. На цьому я закінчив свою роботу і пішов додому.

 Слідуючого дня я пішов на Загороддя, де мав стрінутися зі Сердюком, який сказав мені про це попереднього дня, як я вертався додому. Однак Сердюка не було, а я стрінувся з Топорковим. Ми порадилися і пішли на Бутин. Тут цілий день описували людей, яких попереднього дня подав мені Топорков. При описі Кравець Григорій погодився сплатити податок і тому я відмовився його описувати, бо це було грубе насильство і я на це не мав права. Топорков дуже настоював на цьому, але я відмовився. Тоді він сказав, що буде скаржитись до начальника. Подібна історія була з Дротиком Олексою та Трачуком Василем, яких я також відмовився описувати, бо вони також погоджувалися зараз сплатити податок. На цьому ми зупинилися, трохи посварилися, а опісля ходили на хутір в справі “Исполнительных листов”. Там предложили одному дядькові сплатити податок, або те, що описане, передамо в суд. Це саме предложили і іншим трьом (їх прізвищ не пригадую). Вони погодилися сплатити гроші за тиждень часу. Перед вечером я пішов додому. Ідучи через Загороддя, стрінув Сердюка, який дав мені на списання таких людей: 1. Бодасюк Василь Михайлович, 2. Мінзорський Василь М., 3. Романов  чи Романів? Степан. Ще було пару годин до вечора, отже ми вдвох пішли і описали майно цих людей. Опісля Сердюк дав мені до звільнення від податку таких людей: 1. Кузніцов Федір В., 2. Гук Григорій Іванович, 3. Салайда Єфросінія Іванівна, 4. Філик Володимир Андрієвич, 5. Чернецька Віра Петрівна, 6. Шпак Василь Степанович, 7. Баран Іван Андрієвич, 8. Чернецький Степан Якубович, 9. Бодасюк Олекса Михайлович, 10. Господарисько Андрій Петрович, 11. Лукащук Михайло Андрієвич. Я сказав йому, що як буде папір, то одержить документи, і тоді ми разом пішли у Вишнівець. По дорозі Сердюк сказав, чи я бачу, як це гарно видумано. Я спитав, що саме. Він пояснив, що списування і описування. При цьому він сказав, що раніше треба було походити, заки прийдеться знайти когось поки щось розкаже, а зараз дуже легко. Так ми дійшли до Вишнівця, де я його залишив, а сам пішов додому. Вдома не було нічого замітного.

 28.5. я пішов на Федьківці, де стягав гроші за податок. Під час цього стрінувся з Жуковським, на жадання якого звільнив від податку таких людей:  1. Кулина Євгенія Василівна, 2. Левинець Микола Якимович. Опісля він запропонував мені виготовити документи на звільнення від податку: 1. Канюк Арсеній М. 2. Харчук Олександра, 3. Левинець Василь Дем’янович. Для описання, подав мені: 1. Мороз Йосип Степанович, 2. Динесюк Ілля Федорович. Однак я сказав, щоб почекав з цим до другої стрічі. Це я зробив тому, бо не мав розпорядження виконувати вимоги рядових міліціонерів, а про те, що Жуковський вже був участковим, я не знав. Перших трьох я звільним йому тому, щоб не сказали, що не помагаю. У Федьківцях я побув до вечора, а тоді пішов додому.

 29.5. я пішов на Котюжини.

Продовження буде.

МАТЕРІАЛИ НА ОСНОВІ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ